info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua



Відкрита онлайн консультація (Березень 2020)

Податки, бухгалтерський облік, господарське право

Теми консультації:

Оподаткування доходів від продажу нерухомості платником єдиного податку

Отримання оплати від нерезидента на банківську карту

Оподаткування доходів від продажу власної сільгосппродукції

Реєстрація платником ПДВ при переході зі спрощеної на загальну систему оподаткування

Оподаткування доходів фізичної особи з іноземних джерел

Використання РРО інтернет-магазинами

Перехід на сплату ПДВ платником єдиного податку

 

 

1. ФОП третьої групи (5%) продав нерухоме майно. Чи повинен він вказувати у декларації цей дохід, чи подається ще якийсь звіт, які податки ще можуть нараховуватись?

Відповідно до пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб включається частина доходів від операцій з нерухомим майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 ПКУ. При цьому, відповідно до пункту 165.1 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи фізичної особи - підприємця, з яких сплачується єдиний податок.

Відповідно до пункту 292.1 статті 291 ПКУ, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Оскільки доходи платника єдиного податку від продажу нерухомого майна не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком, вони оподатковуються податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна, в разі коли продавцем є фізична особа, встановлений статтею 172 ПКУ.

Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до пункту 172.2 статті 172 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, яка визначена пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

Таким чином, в залежності від того, підпадає чи ні об’єкт нерухомості під перелік об’єктів, визначених пунктом 172.1 ПКУ, операція буде звільнена від оподаткування, або буде оподатковуватися за ставкою 5 відсотків. Якщо операція є оподатковуваною, то, відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПКУ, одночасно з податком з доходів фізичних осіб сплачується військовий збір за ставкою 1,5 відсотки суми отриманого доходу.

Сума податку визначається та самостійно сплачується фізичною особою, яка продає іншій фізичній особі нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Якщо покупцем у договорі купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо утримання та сплати до бюджету податку з доходів від продажу об'єкта нерухомості.

Відповідно до пункту 179.2 статті 179 ПКУ, обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, а також від операцій продажу майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Таким чином, в разі, якщо операція з продажу нерухомого майна є оподатковуваною, та податок був сплачений або утриманий податковим агентом при укладенні договору купівлі-продажу, то у разі відсутності інших оподатковуваних доходів річна декларація про майновий стан та доходи фізичної особи не подається.

 

2. Планую працювати з компанією (репетиторські послуги онлайн), що знаходиться за кордоном, при цьому хотілося б оформити ФОП. Проблема в тому, що система виплат у них така, що вони можуть робити переказ тільки на банківську картку, а не на рахунок. Як правильно поступити у цьому випадку, щоб уникнути проблем у майбутньому? Чи підходить ця діяльність під спрощену систему оподаткування?

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (ПКУ), до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють надання послуг платникам єдиного податку або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, які мають не більше 10 працівників та не більше 5 млн. грн. річного доходу. До третьої групи належать фізичні особи - підприємці, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн. гривень.

Оскільки іноземні юридичні особи не є ні платниками єдиного податку, ані фізичними особами – резидентами (населенням), то платник єдиного податку 2 групи не має права надавати їм послуги. Водночас, для платників єдиного податку 3 групи подібне обмеження відсутнє. Отже, Ви маєте право надавати послуги іноземному замовнику, будучі платником єдиного податку 3 групи.

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Отже, грошові кошти від підприємницької діяльності мають надходити на поточний рахунок, відкритий з метою здійснення підприємницької діяльності, а не на особистий поточний рахунок фізичної особи. Відповідно до статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», карткові рахунки належать до поточний рахунків. Деякі українські банки при відкритті поточного рахунку фізичної особи – підприємця пропонують одночасне відкриття платіжної картки до цього рахунку. Отримання виручки від продажу товарів на рахунок, відкритий для підприємницької діяльності, з використанням реквізитів платіжної картки не є порушенням норм законодавства.

Отже, Вам доцільно відкрити рахунок ФОП в українському банку (у гривні або у іноземній валюті) та платіжну картку до цього рахунку. При цьому необхідно проконсультуватися з працівниками банку та пересвідчитися, що кошти, які надходитимуть на картку, зараховуватимуться на поточний рахунок ФОП.

 

3. Я хочу продавати розсаду і овочі з городу в сезон, чи потрібно оформлятися. Якщо потрібно то як саме?

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Продаж сільгосппродукції, вирощеної на власній присадибній ділянці, якщо він носить не систематичний характер, не підпадає під визначення підприємницької діяльності, отже Вам не має потреби реєструватися у якості суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 165 Податкового кодексу України, до оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва, особистого селянського господарства, земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

 

4. В 2019 ФОП на спрощеній системі 2-ї групи порушив умови застосування спрощеної системи, а саме отримав частину доходу від загальної суми за послуги, надані нерезиденту – юридичній особі. Друга частина від суми була зарахована в січні 2020 та підписано акт про виконані роботи. Порушення було відображено в декларації за 2019 рік та сплачено ЄП по ставці 15%. В березні була написана заява за вимогою інспектора і згідно цієї заяви нас зняли з спрощеної системи та перевели на загальну з 01.01.2020. Далі, інспектор сказав, що оскільки дохід за 2019 рік перевищив 1 млн. грн., то ми повинні зареєструватись платниками ПДВ. Рекомендація інспектора: закрити ФОП, а потім в кінці року знову зареєструватися. Якщо ми не зареєструємось платниками ПДВ, а так і залишимося до кінця року на загальній системі, а з січня знову подамо заяву на єдиний податок, чим нам це загрожує в майбутньому при перевірці?

Відповідно до статті 181 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів та послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн. грн., така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ, крім платників єдиного податку першої – третьої груп.

Таким чином, у разі переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну внаслідок порушення умов перебування на спрощеній системі, Ви повинні були зареєструватися платником податку на додану вартість. Відповідно до пункту 183.4 статті 183 ПКУ, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему, крім осіб, дохід яких за 12 попередніх календарних місяців був меншим за 1 млн. грн. Отже, Ви повинні були подати заяву про реєстрацію платником ПДВ не пізніше 10 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 183.10 ПКУ, особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Отже, починаючи з 1 січня 2020 року, Ви повинні нарахувати та сплатити ПДВ з усіх операцій реалізації товарів та послуг на митний території України. Відповідно до статті 123 ПКУ, у разі визначення податковим органом при проведенні перевірки податкового зобов’язання (донарахування податку) до Вас буде застосований штраф в розмірі 25 відсотків суми донарахованого податку.

 

5. Я оформлений в Україні як ФОП 2-ї групи з видом діяльності по КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування. На початку 2018 року я переїхав на роботу в Республіку Латвія, де почав працювати за контрактом. Всі належні податки на дохід, отриманий в Республіці Латвія, я плачу там, і маю тимчасовий дозвіл на проживання. За останні два роки я перебував на території України приблизно 3 місяці невеликими відрізками по 3-14 днів. При подачі щорічних декларацій по ФОП я вказував виключно дохід, отриманий від діяльності ФОП. Декларацій як фізична особа я не подавав. На консульському обліку в посольстві України в Латвії не перебуваю. Із зв'язків з Україною у мене виключно ФОП. Працюючи в Республіці Латвія, я неодноразово був в робочих відрядженнях, за які отримував добові, які, згідно з європейським законодавством, податками не обкладаються. До цього часу ніяких претензій з боку ДПС не було, але я припускаю, що коли Україна почне обмінюватися фінансовою інформацією з певними країнами в автоматичному режимі, ДПС побачить позитивні баланси на рахунках в Латвії і виникнуть питання щодо сплати податків. Що саме вони побачать - баланси на кінець календарного року або загальні суми надходжень за рік, та які можуть виникнути питання? Як буде необхідно вирішувати ймовірні питання, які документи для цього можуть знадобитися і до яких сумах штрафів необхідно бути готовим?

Відповідно до підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ), фізична особа вважається резидентом України, якщо вона має місце постійного проживання та/або центр життєвих інтересів в Україні. Достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Отже, якщо Ви зареєстровані як підприємець в України, Ви вважаєтеся податковим резидентом, незважаючи на те, що маєте місце постійного проживання в іншій державі.

Відповідно до підпункту 162.1.1 статті 162 ПКУ, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку з доходів фізичних осіб. При цьому, відповідно до статті 163 ПКУ, об’єктом оподаткування є як загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включаються доходи фізичної особи - підприємця, з яких сплачується єдиний податок (пункт 165.1 ПКУ), так і іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 170.11 статті 170 ПКУ, сума іноземного доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію та сплатити податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18 відсотків (додатково сплачується військовий збір за ставкою 1,5 відсотки суми оподатковуваного доходу). Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно до статті 24 Конвенція між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, податок з доходів, отриманих податковим резидентом України на території Латвії, зараховується у зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб в Україні.

Відповідно до статті 13 ПКУ, для отримання права на зарахування податку, сплаченого в Латвії, платник податку зобов'язаний отримати від податкового органу Латвії довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, яка подається податковому органу України разом з декларацією. Оскільки Україна і Латвія є учасницями Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, довідка про суму отриманих резидентами України доходів і сплачених податків, видана податковими органами Латвії, має бути посвідчена шляхом проставлення апостилю.

Таким чином, з метою запобігання застосування штрафних санкцій, Ви можете надати до податкового органу за місцем реєстрації в Україні декларації про майновий стан та доходи за 2018 та 2019 роки, з долученням підтвердних документів про суми отриманих доходів та сплачених з них податків.

Термін подання декларації за 2019 рік подовжено відповідно до Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до 1 липня 2020 року. У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. За несвоєчасне подання податкової декларації передбачений штраф у розмірі 170 грн.

Що стосується обміну фінансовою інформацією в автоматичному режимі, то наразі такий обмін передбачено лише між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання Україною інформації про рахунки американських осіб, відкритих у фінансових установах України.

 

6. ФОП 2 групи єдиного податку здійснює продаж товарів через інтернет-магазин. Товар відправляється покупцю через Нову Пошту післяплатою. Які документи потрібні для використання РРО та як відображати це в книзі обліку доходів? Які документи будуть підтвердженням оплат від покупця?

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При цьому під розрахунковою операцією, згідно статті 2 Закону, розуміється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

У випадку коли товар доставляється покупцеві поштовим відправленням з післяплатою, та виручка зараховується безготівковим переказом на рахунок продавця, розрахункова операція (приймання готівкових коштів або платіжної картки від покупця) у продавця відсутня. У випадку, якщо продавець отримує кошти від перевізника у готівковій формі, це також не можна розцінювати як розрахункову операцію, оскільки продавець отримує кошти не від покупця і не за місцем реалізації товарів. Тому підстав для застосування РРО в даному випадку немає. В той же час, відповідно до частини 15 статті 3 Закону, продавець зобов’язаний надати покупцю за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на товари від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, разом з товаром покупцю необхідно відправити розрахунковий чек або видаткову накладну, що містять обов’язкові реквізити первинного документа та дають змогу ідентифікувати продавця та покупця, найменування, обсяг (кількість) та вартість товару. Такий документ буде слугувати підтвердженням продажу товару, а документ про отримання оплати від служби доставки (фіскальний чек у разі виплати виручки готівкою, або виписка з банківського рахунку у разі безготівкового зарахування оплати) слугуватиме підставою для внесення записів до книги обліку доходів.

Ви можете прийняти рішення про ведення обліку операцій реалізації товарів з післяплатою із застосуванням РРО. В такому випадку, під час відправлення товару необхідно роздрукувати та надати покупцю касовий чек з видом оплати «Продаж у кредит». У разі повернення службою доставки товару, який не був отриманий покупцем, необхідно зареєструвати через РРО операцію повернення товару.

Необхідно зазначити що наразі, відповідно до пункту 296.10 Податкового кодексу України, застосування РРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку 2-ї групи (за умови не перевищення обсягу річного доходу 1 млн. грн.) не є обов’язковим. Зміни до Податкового кодексу щодо обов’язкового застосування РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами), які здійснюють продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет (крім тих які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення), набувають чинності з 1 січня 2021 року.

 

7. В 2019 році я відкрив ФОП на єдиному податку другої групи, вид діяльності – торгівля запчастинами, в кінці року закрив. В березні цього року знову відкрив, але вже 3-я група, ставка 5%, з 1 квітня переходжу на 3% зі сплатою ПДВ. Як мені продавати товар куплений в минулому році, і чи не буде проблем з податковими накладними? Клієнти – сільгосппідприємства, платники ПДВ.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Оскільки право на отримання податкових накладних від постачальників за придбані товари мають лише зареєстровані платники ПДВ, Ви не маєте права на податковий кредит за товарами, які були Вами придбані до дати реєстрації платником ПДВ, тобто то 1 квітня 2020 року.

При продажу товарів, як придбаних до 1 квітня 2020 року, так і після реєстрації у якості платника ПДВ, Ви повинні нарахувати податок на додану вартість на повну вартість товарів.

При реєстрації податкових накладних на поставку товарів, придбання яких не було підтверджене раніше зареєстрованими податковими накладними постачальників, дійсно можуть виникнути проблеми у вигляді зупинення реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Для запобігання цьому, відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Вам необхідно подати до податкового органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, у якій зазначити товари, що постачаються Вами на постійній основі.

 

 

Бажаєте отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Онлайн консультацію провів

But

Станіслав Бут

Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA)

Дійсний член Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України

Матеріали сайту є об'єктом правового захисту відповідно до Закону про авторське право в цифрову епоху (Digital Millennium Copyright Act)

Використання матеріалів сайту дозволено виключно за наявності активного посилання на оригінал.

Вгору