info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 



Відкрита онлайн консультація (Серпень – Жовтень 2018)

Податки, бухгалтерський облік, господарське право

Теми консультації:

Поворотна фінансова допомога

Зовнішньоекономічна діяльність

Фінансова звітність

Податок на додану вартість

 

 

1. Чи потрібно працівникові достроково повертати поворотну фінансову допомогу, отриману на один календарний рік в разі реорганізації (зміни організаційно-правової форми) організації-надавача поворотної допомоги? Звільнення, зміна штатної посади працівника, інші кадрові перестановки не передбачаються.

Відносини щодо надання та повернення поворотної фінансової допомоги регулюються статтями 1046 – 1053 Глави 71 Цивільного кодексу України (ЦКУ), тобто вони є договором позики. До них також застосовуються загальні положення про укладення, зміну та розірвання договору, встановлені Главою 53 ЦКУ. Відповідно до статті 1047 ЦКУ, договір позики укладається у письмовій формі, незалежно від суми, якщо позикодавцем є юридична особа. Відповідно до статті 1049 ЦКУ, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до статті 651 ЦКУ, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 104 ЦКУ, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Відповідно до статті 512 ЦКУ, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, її права та зобов’язання за договором позики в повному обсязі переходять до її правонаступника, тобто зміни первісних прав та зобов’язань сторін договору не відбувається. Отже, реорганізація позикодавця не створює додаткової підстави для припинення договору позики, якщо це не встановлено самим договором.

 

2. За умовами договору ми є експортером товару на умовах поставки DAP - Термінал порт Одеса. Товар поставлений в Термінал порт Одеса до 30.06.2018 р. (відповідно до термінів, передбаченими контрактом). У контракті зазначено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття товару Терміналом (порт Одеса). Товар повністю оплачений Покупцем. Товар до сьогоднішнього дня не відвантажено на експорт, тобто ВМД у нас ще немає, фактичного перетину митного кордону України ще не було. Коли, в якому періоді підприємству необхідно відображати реалізацію, у другому кварталі або за датою оформлення ВМД, якої ще немає? На сьогодні в бухгалтерському обліку наявна кредиторська заборгованість за авансами одержаними в іноземній валюті.

Відповідно по пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

  • покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
  • підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
  • сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відповідно до Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року (Incoterms 2010), базис поставки DAP (Delivered at Place) означає, що поставка вважається здійсненою, коли товари розміщені у розпорядженні покупця на прибуваючому транспортному засобі, готовому до розвантаження, у вказаному місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товарів до вказаного місця.

Крім того, у відповідних випадках продавець повинен отримати на власний ризик та за власний кошт будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвіл та виконати всі митні процедури, необхідні для експорту товарів. Продавець повинен сплатити, крім витрат на доставку товарів до місця поставки, також витрати на митні формальності, необхідні для експорту, а також всі мита, податки та інші збори, що сплачуються при експорті.

Таким чином, у разі використання базису поставки DAP, якщо інше прямо не передбачене контрактом, перехід всіх ризиків, пов’язаних з товаром, від покупця до продавця відбувається після доставки товару у місце призначення, визначене контрактом, та виконання продавцем всіх експортних митних формальностей. До завершення експортних митних формальностей продавець продовжує нести суттєві ризики, пов’язані з товаром, тому дохід від реалізації не може бути визнаний.

Виходячи з викладеного, ви маєте визнати дохід від реалізації товару на дату оформлення експортної ВМД.

 

3. Компанія знаходиться в процесі підготовки річної фінансової звітності за 2017 рік. Компанія має торгову дебіторську заборгованість в розмірі 2 000 000 грн. При цьому 20 січня 2018 року стало відомо, що контрагент по зазначеній дебіторській заборгованості оголосив про банкрутство. Чи впливає ця інформація на фінансову звітність Компанії станом на 2017 рік?

Пункт 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (П(С)Б0 1) надає визначення елементів фінансової звітності, зокрема активів та витрат:

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

Облік дебіторської заборгованості регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (П(С)БО 10).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 10, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Якщо ліквідаційна процедура щодо боржника завершена, і при цьому дебіторська заборгованість не була погашена, вона є безнадійною і підлягає списанню внаслідок невідповідності критерію визнання активу, з одночасним збільшенням витрат. Якщо на момент складання звітності ліквідаційна процедура щодо боржника не завершена, а ліквідаційною комісією здійснюються заходи з погашення зобов’язань боржника у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», достовірно оцінити наявність та ступінь ймовірності отримання майбутніх економічних вигод неможливо. Оскільки в такому разі існує невпевненість щодо погашення заборгованості боржником, заборгованість має розглядатися як сумнівна.

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником є сумнівним боргом. А відповідно до пункту 7 П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період здійснюється відповідно до пунктів 8 – 9 П(С)БО 10 та відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (пункт 10 П(С)БО 10).

Таким чином, залежно від обставин, дебіторська заборгованість має або бути визнана безнадійною та списана з балансу, або визнана сумнівною, та її чиста реалізаційна вартість має бути зменшена шляхом нарахування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО 10 та прийнятої підприємством методики розрахунку резерву.

Крім того, необхідно визначити, у якому саме звітному періоді має бути проведене відповідне коригування дебіторської заборгованості. Відповідні вказівки містяться у розділі «Події після дати балансу» Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (П(С)БО 6).

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань в обліку звітного періоду (пункт 16 П(С)БО 10)

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів (пункт 17 П(С)БО 10).

Таким чином, якщо обставини, що призвели до банкрутства боржника, існували на дату балансу, необхідно коригування фінансової звітності за 2017 рік.

 

4. Підприємець 3 групи єдиного податку, не платник ПДВ, надав в оренду нежитлове приміщення під склад на території України, згідно своєї основної діяльності. Отримувач послуг – нерезидент, оплата згідно контракту у доларах. Чи потрібно підприємцю нараховувати на суму орендної плати ПДВ згідно статті 185 ПКУ?

Для визначення того, чи підпадає конкретна операція під оподаткування податком на додану вартість необхідно розглядати у сукупності такі фактори:

  • Чи є операція об’єктом оподаткування ПДВ, та
  • Чи є особа, що здійснює цю операцію, платником ПДВ (у тому числі щодо окремих операцій).

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України (ПКУ), об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Отже ця норма стосується лише тих осіб, які є платниками ПДВ, незалежно від того, що сама операція надання послуг з оренди нерухомого майна, відповідно до підпункту 186.2.2 статті 186 ПКУ, належить до оподатковуваних операцій.

Стаття 180 ПКУ визначає коло платників податку. Платниками ПДВ є особи, зареєстровані ( в тому числі за своїм добровільним рішенням) платниками податку, або які підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку. Крім того, стаття 180 ПКУ визначає коло осіб, які є платниками ПДВ з окремих операції, навіть якщо вони не зареєстровані як платники ПДВ і не сплачують податок з інших операцій, а саме:

  • Особи, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню;
  • Особи, які ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність;
  • Особи, які є управителями майна за договорами управління майном;
  • Особи, які проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним;
  • Особи, уповноважені вносити податок з операцій поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності;
  • Інвестори, які ведуть податковий облік, пов'язаний з виконанням угод про розподіл продукції;
  • Особи, які отримують послуги від нерезидентів, не зареєстрованих як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України.

Таким чином, операції з постачання послуг резидентом нерезиденту на митній території України не призводить до виникнення у резидента обов’язку сплачувати ПДВ, якщо він не зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Відповідно до статті 297 ПКУ, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім фізичних та юридичних осіб 3 групи, які обрали ставку єдиного податку 3 відсотки.

Отже, у описаному Вами випадку ПДВ на суму орендної плати не нараховується.

 

 

Бажаєте отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Онлайн консультацію провів

But

Станіслав Бут

Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA)

Дійсний член Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України

Матеріали сайту є об'єктом правового захисту відповідно до Закону про авторське право в цифрову епоху (Digital Millennium Copyright Act)

Використання матеріалів сайту дозволено виключно за наявності активного посилання на оригінал.

Вгору