info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 



Відкрита онлайн консультація (Липень 2018)

Податки, бухгалтерський облік, господарське право

Теми консультації:

Оподаткування підприємницької діяльності

Облік ФОП на спрощеній системі оподаткування

Строки сплати єдиного податку

Безкоштовна передача товарів в маркетингових та рекламних цілях

Виплата ретро-бонусів покупцям

Податкові наслідки придбання товарів у Гонконзі

Податки на заробітну плату

Оподаткування експорту послуг

 

 

1. Я займаюся графічним дизайном і продаю свої ілюстрації на так званих мікростоках (закордонні сайти, що продають фото, відео, картинки) і отримую роялті від продажів. А тепер ще й хотіла б зареєструватися як підприємець і займатися продажем квіткових композицій. Яким чином я маю сплачувати податки з цих двох видів діяльності? Які форми податкових декларацій оформлювати?

Залежно від видів діяльності та обсягів доходів, фізичні особи – підприємці можуть використовувати один з наведених нижче варіантів оподаткування доходів:

  • Єдиний податок 1-ї групи;
  • Єдиний податок 2-ї групи;
  • Єдиний податок 3-ї групи;
  • Загальна система оподаткування.

Відповідно до п. 291.4 Податкового кодексу України (ПКУ), до першої групи належать фізичні особи – підприємці без найманих працівників, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню, та річний обсяг доходу яких не перевищує 300 тис. грн.

До другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють надання послуг платникам єдиного податку або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, які мають не більше 10 працівників та не більше 1,5 млн. грн. річного доходу.

До третьої групи можуть належати фізичні особи – підприємці, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн.

Перелік побутових послуг встановлений у п. 291.7 ПКУ. Відповідно до цього переліку, послуги з графічного дизайну, послуги з надання прав на використання об’єктів інтелектуальної власності та послуги з оформлення квіткових композицій не належать до побутових послуг населенню, тому ви не можете бути платником єдиного податку 1-ї групи.

Також діяльність, пов’язана з продажем результатів вашої праці на закордонних сайтах, не може оподатковуватися за ставкою для 2-ї групи платників податку, оскільки ця діяльність не пов’язана з продажем товарів, а послуги надаються невизначеному колу суб’єктів, що не є населенням або платниками єдиного податку. Таким чином, ця діяльність може оподатковуватися виключно на загальних підставах, або єдиним податком 3-ї групи.

Діяльність з оформлення та продажу квіткових композицій може оподатковуватися єдиним податком за ставкою для 2-ї або 3-ї групи, або за загальною системою оподаткування. При цьому, для використання 2-ї групи існують певні обмеження, тобто ви можете продавати готові композиції будь-кому, але не можете надавати послуги з оформлення композицій за індивідуальними замовленнями юридичним особам – не платникам єдиного податку.

Також слід мати на увазі, що спрощена система оподаткування (єдиний податок) застосовується лише до доходів, отриманих від тих видів діяльності, які внесені до Реєстру платників єдиного податку.

Виходячи з цього, ви маєте вибір з декількох варіантів оподаткування ваших доходів.

Варіант перший – доходи від обох видів діяльності оподатковуються за ставкою єдиного податку для 3-ї групи, 5 відсотків від суми отриманої виручки. Декларація з єдиного податку в цьому випадку подається, та податок сплачується, щокварталу.

Варіант другий – доходи від продажу квіткових композицій оподатковуються за ставкою єдиного податку 2-ї групи, а доходи від роялті – за загальною ставкою податку на доходи як приватна особа (тобто не як доходи від підприємницької діяльності). Ставка єдиного податку для 2-ї групи встановлюється органами місцевого самоврядування у фіксованій сумі, в залежності від виду діяльності, та не може перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати на місяць (744.60 грн. на поточний момент). Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) складає 18 відсотків, крім того, сплачується військовий збір за ставкою 1,5 відсотки, всього 19,5 відсотків. В цьому випадку ви маєте подавати дві окремі податкові декларації – як ФОП щорічно до 9 лютого наступного року, та як приватна особа – до 30 квітня. Єдиний податок сплачується щомісяця, а ПДФО – один раз на рік.

Крім єдиного податку, фізичні особи – підприємці, що є платниками єдиного податку, незалежно від групи, сплачують єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ставкою 22 відсотки мінімальної заробітної плати (819.06 грн. на поточний момент) на місяць. ЄСВ сплачується щокварталу.

Варіант третій – оподаткування за загальною системою оподаткування. Ефективна ставка оподаткування в цьому випадку складатиме 34 відсотки від різниці між отриманою виручкою та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з підприємницькою діяльністю. Податки включають податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, ЄСВ за ставкою 22 відсотки, та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки. Податкова декларація подається один раз на рік, податки сплачуються щокварталу.

Ви можете полегшити собі клопіт, пов'язаний із складанням та подання звітності та сплатою податків, замовивши у нас послуги з ведення обліку та складання звітності (від 600 грн. на місяць).

Більше про вибір системи оподаткування ви можете дізнатися із статті.

 

2. ФОП 3 група без ПДВ, консультаційні послуги з інформатизації по Україні. Як коректно вести прийом і облік платежів від фізичних осіб, з урахуванням того, що річний оборот поки маленький і РРО не потрібний? З юридичним особами начебто зрозуміло – виставив рахунок, отримав гроші на банківський рахунок, зафіксував суму в книзі доходів, надав послугу, підписав акти виконаних робіт, по завершенню кварталу оплатив податок 5%. А як бути з фізичними особами, яким рахунок не виставляється, акт підписати немає можливості (фізичні особи в інших містах, вартість послуг маленька)? Чи правильно прийняти гроші на банківський рахунок ФОП, зафіксувати її в книзі доходів, надати послугу, сплатити по завершенню кварталу податок 5%? Чи в такому випадку не виконуються якісь законодавчі вимоги щодо бухгалтерського обліку?

Відповідно до Статті 2 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», дія цього закону поширюється на юридичних осіб, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Вимога щодо ведення бухгалтерського обліку у порядку, встановленому цим законом, не поширюється на фізичних осіб – підприємців.

Порядок ведення обліку та складання звітності платниками єдиного податку встановлений Статтею 296 Податкового кодексу України (ПКУ). Відповідно до п.п. 296.1.1 ПКУ, фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку визначений Статтею 292 ПКУ. Відповідно до п. 292.1 ПКУ, дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ.

Таким чином, законодавство не містить жодних вимог щодо форми та змісту первинних документів, на підставі яких визначається дохід платника єдиного податку. Фізична особа – підприємець може використовувати у своїй діяльності загальноприйняті форми первинних документів (рахунки, акти, тощо), але це є її (його) правом, а не обов’язком. Підставою для обліку доходів та складання декларації з єдиного податку є записи Книги обліку доходів, а також банківські та інші розрахункові документи, на підставі яких зроблені ці записи.

 

3. Чи могли б Ви, будь ласка, проконсультувати з питань ведення ФОП 3 групи (спрощена система оподаткування)? Коли потрібно проводити оплати податку? З прочитаної мною інформації, я зрозуміла, що потрібно проводити оплату раз на квартал (суму за три місяці) чи все таки потрібно проводити оплату щомісячно, а звіт подавати раз в квартал?

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку встановлений статтею 295 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 295.3 статті 295 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Таким чином, Ви повинні сплачувати єдиний податок щокварталу, за попередній квартал. Граничними термінами сплати податку є 19 лютого, 20 травня, 19 серпня та 19 жовтня.

 

4. Наше підприємство купує товар (жувальний мармелад) у поліетиленових пакетах. Через дистриб'юторів товар продається в роздрібних магазинах. Але в поліетиленових пакетах товар не має представленості, втрачає свої смакові якості. Тому дистриб'юторам, які купують 2 кг нашого товару, ми пропонуємо безкоштовно харчові контейнери з логотипом нашого товару, для збереження смакових якостей і надання товару представленості. Контейнери ми замовляємо у постачальників. Чи можемо ми списувати їхню вартість на витрати як рекламну продукцію? Які податкові наслідки цієї операції?

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України (ПКУ), об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі. Згідно п. 188.1 статті 188 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, але при цьому вона не може бути нижчою ціни придбання таких товарів.

Таким чином, операція з безоплатної передачі контейнерів є об’єктом оподаткування ПДВ, а база оподаткування в цьому випадку буде дорівнювати вартості придбання контейнерів.

Одночасно виникає питання, чи вважатиметься безоплатна передача товарів їх невиробничим використанням, та відповідно чи вимагатиме така операція додаткового нарахування податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 статті 198 ПКУ. Відповідно до роз’яснень, що містяться у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (категорія 101.06), при нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ виходячи вартості придбання товарів у разі їх безоплатного постачання для проведення рекламних (маркетингових) заходів, додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 статті 198 ПКУ. не здійснюється, тобто така операція вважається виробничим використанням товарів.

Що стосується податку на прибуток, то відповідно до статті 134 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, скоригований, на визначені ПКУ податкові різниці.

Операція з безоплатної передачі товарів не відповідає критерію визнання доходу, наведеному у п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБО) 15 «Дохід», оскільки при цьому не відбувається збільшення активу або зменшення зобов'язання. В той же час, вибуття матеріальних цінностей є витратами відповідно до п.6 ПСБО 16 «Витрати», тому операція з безоплатної передачі контейнерів повинна відображатися у бухгалтерському обліку як витрати, та відповідно зменшувати фінансовий результат до оподаткування. Податковим кодексом не передбачені коригування об’єкту оподаткування податком на прибутком на суму безоплатно переданих активів. Таким чином, операція безоплатної передачі контейнерів з маркетинговими цілями збільшує витрати та зменшує оподатковуваний прибуток.

Як можна зрозуміти з вашого питання, передача контейнерів покупцям з маркетинговими цілями не є окремою операцією, а пов’язана з продажем товарів, тобто кожен контейнер містить 2 кг товару, що реалізується. Отже, правомірним буде включати вартість контейнерів як тари у собівартість реалізованих товарів. Тобто спочатку треба відобразити у обліку операцію з перефасування придбаних товарів у контейнери, з відповідним збільшенням вартості товарів, а вже потім – операцію реалізації товарів у пластиковій тарі по 2 кг.

Відповідно до роз’яснень, наданих ДФС України, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання самостійно виготовлених товарів та компенсується їх споживачами, то такі товари слід вважати використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача цих товарів не розглядається як окрема операція з постачання, і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається.

Виходячи з цього, ми рекомендуємо не здійснювати окрему операцію передачі контейнерів покупцям, а відображати реалізацію товарів у тарі (контейнерах) по 2 кг.

 

5. Наше підприємство реалізовує товар через дистриб'юторів. Для мотивації дистриб’ютора ми хочемо запропонувати дистриб'ютору за виконання плану продажів, за підсумком місяця, 7% знижки (ретро-бонус). Яким чином ми можемо офіційно надати цю знижку (ретро-бонус) і за яким договором: може слід укласти додаткову угоду до договору за виконання обумовленого плану продажів, або договір про надання послуг з маркетингового дослідження ринку?

З нашої точки зору найбільш правильним рішенням буде зазначення в договорі умови про те, що в разі виконання покупцем обумовленого плану продажів вартість товарів зменшується на 7%. Можливість перегляду цін товарів після їх продажу прямо передбачена статтею 192 Податкового кодексу України (ПКУ). Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перегляд цін, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної

Розрахунок коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем товарів.

Що стосується виплати суми ретро-бонуса покупцю, то така виплата може відбуватися як грошовими коштами, так і шляхом зарахування у рахунок оплати наступних поставок.

 

6. Чи є Гонконг офшорною зоною? Які податкові наслідки у української компанії (оборот менше за 20 млн. грн.), якщо вона придбаває товар в Гонконзі?

Відповідно до підпункту 140.5.4 пункту140.5 статті 140 Податкового кодексу України (ПКУ), з метою розрахунку оподатковуваного прибутку фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, необоротних активів, робіт та послуг (крім контрольованих операцій), придбаних у нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ. Відповідний перелік, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 №1045, містить Особливий адміністративний район Китаю Гонконг. Отже, за загальним правилом, встановленим ПКУ, при розрахунку податку на прибуток вартість товарів, придбаних у Гонконзі, враховується у витратах не повністю, а саме 70 відсотків понесених витрат.

В той же час, Податковий кодекс містить інші правила, які модифікують цю норму.

Відповідно до підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 20 млн. грн., можуть визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років. Про рішення не застосовувати коригування платник податку повинен зазначити у податковій декларації за 2015 рік (або за перший рік діяльності, у якому його дохід не перевищує 20 млн. грн.). В подальшому платник податку не може змінити прийняте рішення.

Таким чином, якщо платник податку прийняв рішення не застосовувати коригування до фінансового результату при складанні декларації з податку на прибуток, то коригування фінансового результату, встановлене підпунктом 140.5.4 пункту140.5 статті 140 ПКУ, не застосовується, тобто витрати на придбання товарів в Гонконзі враховуються у повному обсязі у складі витрат.

Якщо ж платник податку не прийняв рішення не застосовувати коригування фінансового результату, він може на власний вибір або здійснювати коригування відповідно до підпункту 140.5.4 ПКУ на 30% вартості придбаних товарів, або підтвердити суму витрат за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" шляхом проведення розрахунків трансфертних цін за процедурою, встановленою статтею 39 ПКУ, без подання звіту про контрольовані операції.

У разі якщо платник податків прийме рішення про підтвердження витрат шляхом проведення розрахунку трансфертних цін, то, якщо ціна придбання товарів перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки", збільшення оподатковуваного прибутку здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною за принципом "витягнутої руки".

 

7. Працюю по франшизі. Проте, прибуток доводиться розраховувати самостійно. Питання: чи включаються податки на зарплату (військовий збір, ПДФО, ЄСВ) до витрат при розрахунку податку на прибуток?

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір сплачуються роботодавцем за рахунок доходів, нарахованих працівникам підприємства. У витрати підприємства включається нарахована заробітна плата «брутто», тобто без зменшення на суму утриманих у працівників податків. Тому ПДФО і військовий збір окремо до витрат не включаються.

Що стосується ЄСВ, то він нараховується додатково до заробітної плати за ставкою 22% і включається до витрат.

Продемонструємо на прикладі:

Нарахована заробітна плата: 10 000 грн.

ПДФО за ставкою 18% (утримується з суми нарахованої зарплати): 10 000 х 18% = 1 800 грн.

Військовий збір за ставкою 1,5% (утримується з суми нарахованої зарплати): 10 000 х 18% = 150 грн.

Виплачено працівникам на руки: 10 000 - 1 800 - 150 = 8 050 грн.

Нарахований ЄСВ за ставкою 22%: 10 000 х 22% = 2 200 грн.

Всього сплачено податків:       1 800 + 150 + 2 200 = 4 150 грн.

Всього витрати: 10 000 + 2 200 = 12 200 грн. (в т.ч. 8 050 грн. – зарплата до видачі працівникам, 4 150 грн. – податки на заробітну плату).

 

8. Працівнику нараховано 4000 грн. заробітної плати. Яку суму ПДФО треба з нього утримати при тому, що він має на утриманні двох дітей до 18років?

Відповідно до статті 169 Податкового кодексу України (ПКУ), місячний оподатковуваний дохід платника податку у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги. Перелік податкових соціальних пільг встановлений п.169.1 ПКУ у таких розмірах:

  • 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня податкового року, - для будь-якого платника податку;
  • 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;
  • 75 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи для платника податку, є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Відповідно до пп.169.3.1 ПКУ, у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір. Таким чином, працівнику, що має на утриманні двох дітей до 18 років, має бути надана податкова соціальна пільга у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму, а у разі, коли він виховує дітей самостійно – у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму. Про вибір розміру податкової соціальної пільги працівник має вказати у заяві роботодавцеві та надати копії відповідних документів.

На 1 січна 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 грн. Таким чином, розмір податкової соціальної пільги складатиме:

1762 х 50% х 2 = 1762 грн. – для працівника, що має на утриманні двох дітей до 18 років;

1762 х 75% х 2 = 2643 грн. – для працівника, що самостійно виховує двох дітей до 18 років.

Відповідно до пп.169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга, застосовується до нарахованої заробітної плати, якщо її розмір не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженого на 1,4, округленого до найближчих 10 гривень та помноженого на кількість дітей, тобто:

1762 х 1,4 = 2470 грн. х 2 = 4940 грн.

Таким чином, якщо працівнику нарахована заробітна плата у сумі 4000 грн., його оподатковуваний дохід дорівнюватиме:

4000 – 1762 = 2238 грн. – для працівника, що має на утриманні двох дітей до 18 років;

4000 – 2643 = 1357 грн. – для працівника, що самостійно виховує двох дітей до 18 років.

Ставка податку на доходи фізичних осіб, що застосовується до доходів у вигляді заробітної плати, встановлена статтею 167 ПКУ та складає 18 відсотків. Крім того, пунктом 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлений військовий збір, що справляється з усіх доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5 відсотка.

Таким чином, необхідно утримати з працівника, що має на утриманні двох дітей до 18 років:

Податок на доходи фізичних осіб 2238 х 18% = 402.84 грн.

Військовий збір 2238 х 1.5% = 33.57 грн.

Всього: 436.41 грн.

Якщо ж він є одиноким батьком (матір’ю), вдовою, вдівцем:

Податок на доходи фізичних осіб 1357 х 18% = 244.26 грн.

Військовий збір 1357 х 1.5% = 20.36 грн.

Всього: 264.62 грн.

 

9. Я ФОП 3группи (неплатник ПДВ), укладаю договір на надання маркетингових послуг з ТОВ (платником ПДВ) з Росії. Як вірно виставити рахунок, що б вони сплатили ПДВ, а мені надійшла сума в повному обсязі?

ПДВ є внутрішнім податком, тому в рахунок (інвойс) він не включається. Ви повинні вказати в інвойсі саме ту суму, яку хочете отримати від свого контрагента.

При цьому, в залежності від положень податкового законодавства країни, в якій знаходиться ваш замовник, він може бути зобов'язаний сплатити ПДВ до бюджету своєї країни додатково до контрактної вартості послуг. При імпорті послуг ПДВ оплачується одержувачем послуг в момент, визначений податковим законодавством країни одержувача (в даному випадку РФ). Але це стосується тільки Вашого контрагента і до Вас не має ніякого відношення.

Потрібно мати на увазі, що податкове законодавство інших країн може передбачати оподаткування доходів нерезидентів від надання деяких видів послуг у джерела їх виплати. Тобто, отримувач послуг при виплаті Вам доходів може утримувати податок з доходів з суми виплати. Тому при укладанні зовнішньоекономічного договору про надання послуг Вам слід уточнити у свого замовника, чи буде утримуватися податок з вартості наданих Вами послуг і переконатися, що Ви отримаєте саме обумовлену в контракті суму.

 

 

Бажаєте отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Онлайн консультацію провів

But

Станіслав Бут

Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA)

Дійсний член Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України

Матеріали сайту є об'єктом правового захисту відповідно до Закону про авторське право в цифрову епоху (Digital Millennium Copyright Act)

Використання матеріалів сайту дозволено виключно за наявності активного посилання на оригінал.

Вгору