info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 



Відкрита онлайн консультація (Жовтень – Листопад 2017)

Податки, бухгалтерський облік, господарське право

Теми консультації:

Нарахування заробітної плати

Оподаткування фінансової допомоги

Оподаткування благодійної допомоги

Застосування РРО

Оподаткування ФОП

Спрощена система оподаткування

 

 

1. Чи обов'язково здійснювати нарахування заробітної плати працівникам 2 рази на місяць? Чи встановлені законодавством терміни виплати зарплати і авансу?

Відповідно до Статті 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше, ніж 2 рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Таким чином, заробітна плата за другу половину місяця повинна виплачуватися з 1 по 7 число наступного місяця, а зарплата за першу половину місяць, тобто аванс – з 17 по 23 числа поточного місяця.

Періодичність розрахунку зарплати підприємство може встановлювати самостійно. Законодавством не встановлена необхідність здійснювати нарахування заробітної плати двічі на місяць. Отже, за першу половину місяця можна зробити попередній розрахунок заробітної плати працівників, а її нарахування у обліку – підсумковою відомістю за місяць.

Відповідальність за порушення термінів виплати заробітної плати (в тому числі у разі її виплати один раз на місяць) передбачена статтею 41 Кодексу про адміністративні правопорушення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі від 510 до 1700 грн.

 

2. Чи сплачується податок на прибуток або єдиний податок з поворотної фінансової допомоги, яка не була повернена протягом одного року?

Норма щодо оподаткування фінансової допомоги містилася у п.135.5.5 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 31.12.2014 року. Наразі ця норма втратила чинність, а інші спеціальні норми, щодо оподаткування фінансової допомоги, у податковому законодавстві відсутні.

Питання отримання та повернення фінансової допомоги регулюються нормами цивільного законодавства (глава 71, параграф 1 «Позика» Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1049 ЦКУ, строк повернення позики встановлюється договором, а якщо він не встановлений, то позика повинна бути повернена протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги. Отже, якщо договором передбачений обов’язок позичальника повернути позику, навіть без зазначення конкретного строку, то така позика (фінансова допомога) не може вважатися доходом позичальника, оскільки вона є фінансовим зобов’язанням відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а отже, відповідно до статей 134 та 135 ПКУ, не включається до бази оподаткування податком на прибуток. В той же час, пунктом 14.1.257 статті 14 ПКУ визначено, що сума кредиту, надана без встановлення строків її повернення, є безповоротною. Тому, використовуючи суперечність між двома актами законодавства, податкові органи можуть наполягати на включенні такої суми до оподатковуваного прибутку. Для запобігання такій ситуації, строк повернення фінансової допомоги має бути встановлений у договорі про її надання.

Якщо позичальник не повертає фінансову допомогу у встановлений договором термін, то після закінчення строку позовної давності вона вважатиметься безнадійною заборгованістю (п.14.1.11 ПКУ), та підлягатиме оподаткуванню податком на прибуток, оскільки, відповідно до П(С)БУ 11, її сума не визнається як зобов’язання та має бути включена у дохід. При виникненні прострочки у межах строку позовної давності така заборгованість не вважається безнадійною, оскільки особа, яка надала фінансову допомогу, може подати позов про її повернення.

Щодо платників єдиного податку, то сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, є об’єктом оподаткування єдиним податком тільки для тих осіб, які є одночасно платниками ПДВ (п.292.3 ПКУ).

 

3. Чи існують обмеження щодо надання благодійної допомоги юридичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності? Чи впливає надання благодійної допомоги на оподаткування благодійника?

Законодавством обмеження на надання благодійної допомоги не встановлені. Можливість та порядок надання такої допомоги визначається відповідно до статуту юридичної особи – благодійника.

Облік надання благодійної допомоги з метою оподаткування залежить від системи оподаткування благодійника:

Якщо юридична особа – благодійник малим є платником податку на прибуток (річний обсяг доходу не перевищує 20 млн. грн.) та не використовує коригування при складанні декларації з податку на прибуток, то вся сума благодійної допомоги зменшує оподатковуваний прибуток;

Для великих платників податку на прибуток (а також для малих платників, які використовують коригування при складанні податкової декларації) надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, зменшуватиме оподатковуваний прибуток лише в межах 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.140.5.9 ПКУ). Благодійна допомога, надана фізичним особам та юридичним особам – платникам податку на прибуток, зменшує оподатковуваний прибуток на всю суму. Якщо ж отримувач благодійної допомоги – юридична особа – не є платником податку на прибуток, та не зареєстрований у якості неприбуткової організації, то сума благодійної допомоги не зменшуватиме оподатковуваний прибуток благодійника.

Для платників єдиного податку надання благодійної допомоги не впливає на суму податку.

 

4. Якщо під час застосування РРО касир припустився помилки та видав неправильний чек, яким чином оформити скасування помилкової операції?

Відповідно до п.8 Розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), при скасуванні помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку матеріально відповідальною особою або особою, яка безпосередньо здійснює розрахунки, складається акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця (якщо помилковий чек видавався покупцю), відомості про товар (послугу), суму помилкової операції, номер, дату і час видачі фіскального чеку. Форма акту може бути довільною.

 

5. Фізична особа – підприємець, платник єдиного податку, в листопаді починає працювати і отримувати дохід як найманий працівник підприємства. Яким чином це відобразити в податковій декларації, і в якій?

Фізична особа, яка працює як найманий працівник, та отримує заробітну плату, є платником податку на доходи фізичних осіб відповідно до статті 162 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 297 ПКУ, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку звільняється від подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів, отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку. Платники єдиного податку подають декларацію з єдиного податку у строки, встановлені статтею 296 ПКУ. ФОП – платники єдиного податку 1 та 2 групи – щорічно, ФОП – платники єдиного податку 3 групи – щокварталу.

Відповідно до статті 179 ПКУ, платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи, крім випадку, коли він отримує доходи виключно від податкових агентів. Відповідно до п.14.1.180 та статті 171 ПКУ, податковим агентом під час нарахування та виплати доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець.

Таким чином, якщо підприємець – платник єдиного податку отримує інші доходи виключно у вигляді заробітної плати, він не зобов’язаний подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

6. Я раніше був працевлаштований на підприємстві та отримував мінімальну заробітну плату. Тепер хочу відкрити ФОП і працювати сам на себе. Чи є різниця в оподаткування найманих працівників та підприємців? Як це позначиться на моїй пенсії у майбутньому?

Оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати та від провадження підприємницької діяльності відрізняється.

При нарахуванні заробітної плати найманим працівникам з неї утримується лише податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% (також тимчасово військовий збір 1,5%). Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% сплачується за рахунок роботодавця. Таким чином, в разі нарахування мінімальної заробітної плати 3200 грн. працівник отримає на руки 80,5% від цієї суми, тобто 2576 грн.

На відміну від найманого працівника, фізична особа – підприємець сплачує всі податки самостійно. ФОП на загальній системі оподаткування сплачує із своїх доходів ПДФО 18%, військовий збір 1,5% та ЄСВ 22% (хоча ефективні ставки будуть дещо нижчими за рахунок того, що об’єкт оподаткування зменшується на суму нарахованого ЄСВ). Якщо валовий дохід ФОП на загальній системі до оподаткування складає 3200 грн., то загальна сума податків буде 1088 грн., а сума чистого доходу за вирахуванням податків – 1535 грн.

ФОП – платник єдиного податку 2 групи сплачує єдиний податок у фіксованій сумі щомісяця, що визначається у відсотках до мінімальної заробітної плати (не більше 20%), та ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної зарплати. На сьогодні загальна сума податків для більшості підприємців 2 групи єдиного податку складає 1344 грн. на місяць.

ФОП – платник єдиного податку 3 групи сплачує єдиний податок у розмірі 5% (якщо він не є платником ПДВ) від суми валового доходу, та ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної зарплати (у 2017 році 704 грн.) на місяць. Таким чином, при валовому місячному доході у 3200 грн. сума податків складе 864 грн.

Зробити індивідуальний прогнозний розрахунок суми податків можна на умовах індивідуальної платної консультації.

Час, протягом якого особа була зареєстрована підприємцем, зараховується до пенсійного стажу, незалежно від обраної системи оподаткування. Але середній заробіток, з якого обчислюється пенсія, відрізнятиметься і залежатиме від суми сплаченого ЄСВ. Для ФОП на єдиному податку це буде мінімальна заробітна плата, а для ФОП на загальній системі оподаткування розмір середнього заробітку розраховується діленням сплаченої суми ЄСВ за місяць на ставку ЄСВ (22%).

 

7. Збираюся відкрити інтернет-магазин одягу, знайшла постачальників, продавати буду населенню. Чи можу я зареєструватися ФОП і бути платником єдиного податку 1 групи? Які податки тоді я буду сплачувати? І який КВЕД мені краще обрати? Найманих працівників у мене не буде, працювати буду одна.

Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України, перша група єдиного податку – це фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню.

ФОП, що здійснює торгівлю через Інтернет, не може бути платником єдиного податку 1 групи, а лише 2 чи 3 групи.

Щодо оподаткування ФОП 2 та 3 груп єдиного податку, дивіться відповідь на попереднє питання.

Торгівля одягом через мережу Інтернет має КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет».

 

Бажаєте отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Онлайн консультацію провів

But

Станіслав Бут

Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA)

Дійсний член Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України

Матеріали сайту є об'єктом правового захисту відповідно до Закону про авторське право в цифрову епоху (Digital Millennium Copyright Act)

Використання матеріалів сайту дозволено виключно за наявності активного посилання на оригінал.

Вгору