info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 

Відкрита онлайн консультація (Квітень 2016)

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

1. Який метод ТЦО краще використовувати, якщо під трансферне ціноутворення підпадає єдиний контрагент, інших експортних угод немає, тому порівнювати ціни реалізації немає з чим?

Взагалі існує 5 методів трансфертного ціноутворення, і їх застосовність неоднакова. Якщо є можливість використовувати метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПНКЦ), то слід використовувати даний метод. Якщо такої можливості немає, то рекомендованими є метод перепродажу або метод «витрати плюс».

Застосування методу ПНКЦ залежить від того, чи є в розпорядженні компанії достатньо інформації, щоб порівняти ціну в контрольованій операції з цінами неконтрольованих операцій, причому останні не обов'язково повинні належати до того ж платника податків. Якщо компанія не проводила інших операцій з даними товарами, то можна використовувати дані біржових котирувань або галузевої статистики. Наприклад, ви можете звернутися в органи статистики для отримання статистичної цінової інформації, знайти необхідну інформацію в комерційних базах даних, або самостійно провести збір необхідних даних із зовнішніх джерел.

Вимоги до надійності даних при використанні методу ПНКЦ досить високі, тому якщо немає надійних даних для безпосереднього порівняння цін, то краще використовувати метод перепродажу або метод «витрати плюс». У будь-якому випадку, слід обґрунтувати використання обраного методу.

2. Українське підприємство замовило у китайського виробника розробити і виготовити прототип та дослідний зразок продукції (пластикові садові меблі), право власності на розробку і зразки передається по Акту за місцезнаходженням виробника (тобто у Китаї) для подальшого виготовлення за допомогою прес-форм. За другим контрактом – розробка ексклюзивного серійного виробництва (без права використовувати дані розробки в своїх цілях і для інших замовників).
Чи будуть витратами для українського підприємства суми, сплачені виробнику (Китай): за розробку, виготовлення прес-форм?
Чи буде застосовуватися податок на доходи нерезидента, якщо так, то за якою ставкою?
Чи буде вважатися доходом передача по Акту підприємством – замовником виробнику прес-форм, що належать українському підприємству, для ексклюзивного серійного виготовлення і постачання в Україну готових виробів?

По-перше, доходи і витрати визнаються згідно із застосовними бухгалтерськими стандартами (ПСБО або МСФЗ). В даному випадку витрати будуть визнаватися в залежності від того, як ви обліковуєте прес-форми – як об'єкти основних засобів, або як швидко зношуваний інвентар. У першому випадку витрати виникають одночасно з нарахуванням зносу прес-форм, а в другому – відразу при їх передачі в експлуатацію.

Відповідно до п.141.4.1.й) Податкового кодексу, до доходів нерезидента з джерелом походження в Україні не відноситься вартість поставлених товарів і наданих послуг. Тому вартість послуг з розробки та виготовлення прес-форм не оподатковується податком на доходи нерезидента.

Що стосується передачі прес-форм за актом виробнику для виробництва готових виробів, то знову ж таки слід керуватися бухгалтерськими стандартами. Дохід у вигляді виручки від поставки товарів визнається, якщо контроль над товаром, а також всі вигоди і ризики передані одержувачу товарів, і в результаті операції очікується надходження економічних вигод, суму яких можна достовірно оцінити. В даному випадку під економічними вигодами мається на увазі не майбутній прибуток від використання форм при виготовленні меблів, а саме вигода від здійснення операції передачі самих форм. Наприклад, якщо виробник якимось чином компенсує замовнику вартість форм. Якщо така вигода відсутня, то немає підстав для визнання доходу.

3. Відповідно до пп.39.2.1.3 Податкового кодексу, використовується середня ціна що складається на товарних біржах по товарах з біржовим котируванням. За 2015 рік які товари входять до цього переліку? І чи можна при складанні звіту з контрольованих операцій за 2015 рік використовувати по таких товарах інші методи визначення неконтрольованої ціни згідно п.39.3.1?

По перше, на сьогоднішній день перелік біржових товарів та світових бірж КМУ не затверджено (доповнено – Перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 8 вересня 2016 р. № 616), отже при визначенні трансфертних цін ви маєте вибрати (та обґрунтувати цей вибір) операції на тих біржах, умови контрактів на яких максимально наближені до ваших контрольованих операцій, як у сенсі того, що товари мають бути такими самими, або подібними, так і в сенсі того, що базиси поставки (за Інкотермс) бажано щоб були однаковими. Тобто, ви маєте обрати ті біржі, обсяг цінових коригувань для яких буде мінімальним.

Щодо іншим методів, то в разі наявності інформації про співставні неконтрольовані операції з ідентичними товарами, слід застосовувати метод порівняльної неконтрольованої ціни. Застосування інших методів може бути приводом для невизнання їх результатів органами ДФС. Якщо ж інформація про ідентичні товари у загальнодоступних джерелах відсутня, а застосування іншої інформації потребує великих обсягів коригування (що до речі робить результати розрахунків неконтрольованої ціни менш надійними), то ви можете застосувати метод ціни перепродажу (якщо ви є покупцем товарів у контрольованій операції), або метод «витрати плюс» (якщо у контрольованій операції ви є постачальником). У будь-якому разі, ви повинні обґрунтувати, чому обраний вами метод дає більш надійні результати, ніж метод порівняльної неконтрольованої ціни.

4. Імпортер завозить товар з країни із переліку Кабміну. Чи правильно я розумію, що при методі порівняльної неконтрольованої ціни, якщо ціни знаходяться в діапазоні (наприклад) від 120 до 140 грн., медіана 130 грн., то:.
- якщо ціна менше 120, наприклад 115, нічого не донараховуємо. (Мене бентежить пункт 140.5.4 ПКУ);
- якщо ціна 125, нічого не донараховуємо;
- якщо ціна 140, нічого не донараховуємо;
- якщо ціна 150, донараховуємо 20 грн. (150 мінус 130)?

Ваше питання містить декілька аспектів. Почнемо з останнього. Правило щодо часткового включення до податкових витрат вартості товарів та послуг, придбаних у «офшорних» нерезидентів, існувало у попередній редакції ПКУ (п.161.2), і «перекочувало» у п.140.5 нової редакції Кодексу. Але, оскільки одночасно в Податковий кодекс були внесені зміни щодо визначення трансфертних цін за правилом «витягнутої руки», то застосовується лише одне з двох правил – або стаття 39, або стаття 140. Причому стаття 39 має більш високий пріоритет. Тобто, якщо ви обґрунтовуєте трансфертні ціни за правилами стаття 39, то не маєте застосувати ще й зменшення витрат відповідно до п.140.5.

Якщо операція не є контрольованою, але нерезидент розташований у юрисдикції, зазначеній у Переліку КМУ, то об’єкт оподаткування має бути збільшений на 30 відсотків вартості товарів (послуг). Але цього можна уникнути, якщо обґрунтувати ціни за одним з методів трансфертного ціноутворення за правилами, наведеними у статті 39 ПКУ.

Тепер щодо визначення трансфертний цін. Судячи в вашого питання, ви обрали метод порівняльної неконтрольованої ціни. Для застосування цього методу вам необхідна статистична інформація про якомога більшу кількість контрактів з ідентичними товарами, укладеними за умови неконтрольованої операції. Далі ви маєте визначити медіану, верхній та нижній квартилі цін. Це статистичні показники, які обраховуються за даними статистичної вибірки (докладніше тут https://uk.wikipedia.org/wiki/Квантиль), а не просто як середнє арифметичне максимальної та мінімальної ціни. Отже, вам недостатньо просто знати діапазон цін, а требі мати саме статистичний набір даних.

Наприклад, у вашу вибірку потрапили:

1 операція за ціною 120 грн.
8 операцій за ціною 123 грн.
16 операцій за ціною 125 грн.
6 операцій за ціною 133 грн.
4 операцій за ціною 140 грн.

Всього 35 операції. Для визначення медіани беремо ціну «середньої», тобто 18-ї операції у статистичному наборі даних, відсортованому за зростанням ціни. Це буде 125 грн. Отже, медіана буде 125 грн., а не 130, як середнє арифметичне. Нижній квартиль буде відповідати номеру операції 35/4 = 9. Тобто це буде 123 грн. Верхній квартиль, аналогічно, 133 грн.

Отже, якщо ціна контрольованої операції лежить між 123 та 133 грн., вона відповідає принципу «витягнутої руки». Якщо ж ні, то податкова різниця розраховуватиметься виходячи з ціни медіани 125 грн.

5. Якщо, при застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни, ціна контрольованої операції менше діапазону між нижнім та верхнім квартилем, то при імпорті я не маю донараховувати податок на прибуток?

Так, ви не повинні донараховувати в тому разі, якщо ви проводите підтвердження ціни за процедурою статті 39 Податкового кодексу. Тобто, у вас має бути пакет документів з трансфертного ціноутворення (обґрунтування обраного методу та розрахунок ціни «витягнутої руки»). При цьому ви можете не подавати сам звіт з ТЦУ, якщо операція не є контрольованою відповідно до ПКУ.

6. Як враховуються податкові різниці при фінансовій реструктуризації боргу?

Не зовсім зрозуміло, що ви маєте на увазі під податковими різницями в даному випадку. Оскільки доходи та витрати (за винятком наведених у ст.138 – 140 ПКУ) визначаються за правилами, встановленими бухгалтерськими стандартами (ПСБО або МСФЗ), то податкових різниць у загальному випадку не має бути.

Особливим випадком є лише відсоткові витрати за борговими зобов’язаннями перед пов’язаними особами-нерезидентами (ст.140 ПКУ). В цьому випадку сума витрат, яка не була врахована у оподатковуваному прибутку, формує податкову різницю. Треба визначити, чи можливе перенесення на наступні податкові періоди не врахованої суми витрат.

Якщо так, то різниця є тимчасовою різницею, що підлягають вирахуванню. Сума податку, розрахована як добуток тимчасової різниці та ставки податку, є відстроченим податковим активом.

Якщо ж ні, то різниця є постійною та не призводить до визнання податкових активів чи зобов’язань.

7. Чи потрібно здійснювати розрахунок відстроченого податкового активу при від’ємному фінансовому результаті?

Так, при від’ємному фінансовому результаті виникає відстрочений податковий актив у тому разі, якщо сума збитку буде перенесена на наступні податкові періоди, та зменшить майбутній оподатковуваний прибуток. Вартість податкового активу дорівнюватиме тій сумі податку, яку компанія зекономить внаслідок перенесення збитків. Якщо ж зменшення майбутніх податкових платежів не є ймовірним, то податковий актив не визнається.

8. Яким чином відносити фізичній особі підприємцю, платнику ПДВ, суми податкового кредиту, якщо що він купує певні товари в магазинах чи, наприклад, паливно-мастильні матеріали на АЗС?

Це питання стосується не тільки підприємців, але всіх без винятку платників ПДВ.

Право включення до податкового кредиту чеків, готельних рахунків, транспортних квитків, рахунків за послуги зв'язку без податкової накладної можливо за дотримання таких умов:

  • Наявність всіх реквізитів платника ПДВ – продавця у документі;
  • Сума (з ПДВ) не перевищує 240 грн. за день, незалежно від кількості постачальників і чеків.

В інших випадках вимагайте оформлення податкової накладної.

 

Бажаєте задати питання та отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Онлайн консультацію провів

But

Станіслав Бут

Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA)

Дійсний член Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України

Вгору