info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 

Трансфертне ціноутворення 2015. Що таке контрольовані операції?

on 27 серпня 2015

МАТЕРІАЛИ З ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ОНОВЛЕНО ЗГІДНО ОСТАННІХ ЗМІН 08.12.2016! СТАТТІ АКТУАЛЬНІ

Нещодавні зміни до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення внесли суттєві корективи у правила, що застосовуються при визначенні об’єкта оподаткування у контрольованих операціях.
Ці зміни набрали чинності 13.08.2015 р., але застосовуватися вони будуть до всіх операцій, проведених з початку 2015 року.
Ми починаємо цикл статей, метою якого є допомогти бізнесу розібратися у законодавчих новаціях та надати інструменти для практичного застосування законодавства про трансфертне ціноутворення.

Посилання на всі доповнюючі матеріали з трансфертного ціноутворення наприкінці статті.

Отже, що таке контрольовані операції? Як визначити, чи є операція контрольованою?

Нижче наведений алгоритм визначення статусу контрольованої операції, що застосовується за результатами 2015 року.

1.Необхідно розрахувати суму всіх доходів компанії за звітний рік, у якому відбувалася операція.

У розрахунок включають всі види доходів, зазначених у Звіті про фінансові результати, а саме:

  • Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • Інші операційні доходи;
  • Інші фінансові доходи;
  • Інші доходи,

а також доходи від припиненої діяльності до оподаткування, які не зазначені у Звіті.

Всі суми доходів розраховуються за вирахуванням ПДВ та акцизного податку.
Якщо сума доходів не перевищує 50 млн. грн., операція не вважатиметься контрольованою.

2. Якщо сума доходів компанії за звітний рік перевищує 50 млн. грн., далі необхідно визначити хто є стороною операції.

Операції з резидентами у 2015 році не належать до контрольованих.

3. Якщо контрагентом у операції є нерезидент, необхідно визначити річний обсяг операцій з ним.

Якщо один і той самий контрагент брав участь як у операціях придбання, так і у операціях продажу, до уваги береться сумарний обсяг цих операцій.
Якщо річна сума операцій з одним контрагентом не перевищує 5 млн. грн., операції з цим контрагентом не будуть вважатися контрольованими.

4. Далі треба визначити характер операції.

Операції, що не впливають на оподатковуваний прибуток, не є контрольованими. Але визначаючи операцію як таку, треба бути обережним. Наприклад, операція придбання об’єкта основних засобів у нерезидента не змінює безпосередньо суму прибутку. Але оподатковуваний прибуток буде зменшуватися на нараховані суми амортизації об’єкта. Тому ця операція є такою, що впливає на оподатковуваний прибуток.
Операції з продажу товарів через комісіонера – нерезидента є контрольованими незалежно від інших обставин.
Для більшості ж господарських операцій щоб вирішити питання про те, чи поширюються на них правила трансфертного ціноутворення, необхідно визначити характер контрагента – нерезидента.

5. Якщо контрагент – нерезидент є для компанії пов’язаною особою, операція розглядатиметься як контрольована.

Перелік пов’язаних осіб є доволі широким. Умовно його можна поділити на чотири групи.

Перша група – це особи, пов’язані з компанією відносинами власності. До них належать:

  • Власники суттєвої частки участі у капіталі компанії (20 та більше відсотків). При цьому власник суттєвої частки може володіти своєю часткою як безпосередньо, так і через ланцюг інших пов’язаних осіб;
  • Юридичні особи, у яких компанія прямо або опосередковано є власником суттєвої частки участі у капіталі;
  • Юридичні особи, що мають спільних власників суттєвої частки участі у капіталі.

 

Приклад

Фізична особа володіє 50% статутного капіталу ТОВ «Компанія А» та 75% статутного капіталу ТОВ «Компанія Б». У свою чергу ТОВ «Компанія А» володіє 65% акцій АТ «Компанія В» та 20% акцій АТ «Компанія Г»

FCC transfert 1 1

 

 

Для Компанії А пов’язаними особами будуть Компанії В та Г (як такі, у яких Компанія А володіє не менше ніж 20% капіталу) та Компанія Б (як така, що має спільного з Компанією А власника суттєвої частки участі – Фізичну особу). Фізична особа є власником суттєвої частки участі у капіталі Компанії А, а отже – пов’язаною з нею особою.

FCC transfert 1 2

 

 

 

 

 

 

Компанія Б знаходиться під контролем Фізичної особи. Тому для неї пов’язаними особами будуть компанії, у яких Фізична особа має суттєві частки участі, а також сама Фізична особа. Фізична особа має безпосередню суттєву участь у Компанії А у розмірі 50% капіталу та опосередковану суттєву частку участі у Компанії В (через посередництво Компанії А) у розмірі 32,5%. Компанія Г не є пов’язаною особою для Компанії Б, оскільки Фізична особа має у ній частку участі менше 20%.

FCC transfert 1 3

 

 

 

Компанія В має однакового з Компанією Г учасника з суттєвою участю – Компанію А. Тому для неї обидві ці компанії є пов’язаними особами. Фізична особа має у Компанії В опосередковану суттєву частку участі, а також контролює Компанію Б. Отже, ці особи також є пов’язаними з Компанією В.

FCC transfert 1 4

 

 

 

 

 

 

 

Нарешті, для Компанії Г пов’язаними особами будуть Компанія А як власник суттєвої частки участі у капіталі та Компанія В як така, що має спільного власника суттєвої участі з Компанією Г – Компанію А. Фізична особа не є пов’язаною для Компанії Г, оскільки її частка участі (опосередкована) становить менше 20%. Відповідно, Компанія Б також не є пов’язаною особою.

 

 

 

 

 

Друга група пов’язаних осіб – це особи, яких з компанією пов’язують відносини контролю. Хоча наявність контролю найчастіше випливає з права власності, наявність цього права не є обов’язковою. Наприклад, контроль особи над компанією може встановлюватися законом, статутом або договором.

До цієї групи належать:

  • Особи, що здійснюють контроль над компанією – призначають керівника або більшість у керівному органі компанії;
  • Інші юридичні особи, над якими компанія має контроль через призначення їх керівників або більшості у керівному органі;
  • Юридичні особи, що мають спільних суб’єктів контролю, тобто юридичних або фізичних осіб, які призначають керівників (більшість керівного органу) обох компаній.

Третю групу пов’язаних осіб пов’язує стратегічне або операційне управління.

До них належать:

  • Посадові особи, які здійснюють стратегічне або операційне керівництво компанією;
  • Компанії, що мають однакові склади керівних органів, або принаймні однаковий склад більшості членів керівних органів;

Четверта група пов’язана відносинами фактичного фінансового контролю, які можуть виникати навіть за відсутності юридичного права власності чи юридичного контролю. Підтвердженням наявності фактичного фінансового контролю є надання або гарантування юридичною або фізичною особою іншій юридичній особі кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги) на суму, що перевищує 350% власного капіталу боржника або кредитора.

 

Приклад 

Баланс ТОВ «Компанія А» на 31.12.2015 року (млн. грн.)  

Активи На початок року На кінець року Капітал та зобов’язання На початок року На кінець року
Необоротні активи 100 140 Статутний капітал 50 50
Запаси 120 150 Нерозподілений прибуток 10 15
Дебіторська заборгованість 50 110    Всього капітал 60 75
Грошові кошти 5 20 Довгострокові кредити 200 300
Інші оборотні активи 10 30 Поточні зобов’язання 25 35
         Всього зобов’язання 225 375
Всього активи 285 450    Всього капітал та зобов’язання 285 450

Стаття «Довгострокові кредити» містить заборгованість за кредитом, наданим компанії АБ «Гамма-Банк». Поручителем за кредитом виступило АТ «Компанія Б».
Розрахуємо середньорічну суму кредиту та власного капіталу як середнє арифметичне на початок і кінець року:
Капітал (60 + 75) / 2 = 67,5 млн. грн.
Кредит (200 + 300) / 2 = 250 млн. грн.
Відношення Кредит/Капітал 250 / 67,5 = 3,7
Оскільки середньорічна сума кредиту перевищує суму власного капіталу компанії більш як у 3,5 рази, обидві особи – кредитор АБ «Гамма-Банк» та поручитель АТ «Компанія Б» є по відношенню до Компанії А пов’язаними особами.

6. Якщо контрагент не є для компанії пов’язаною особою

Операція буде розглядатися як контрольована, якщо контрагент є резидентом країни (території) з низькими ставками корпоративного податку, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів 


7. Якщо контрагент не є ані пов’язаною особою, ані резидентом юрисдикції з низькою ставкою податку.

Необхідно перевірити, чи не виконує він функцію посередника у операції з пов’язаною особою.


8. Якщо так, то необхідно визначити, яку саме функцію у операції відіграє посередник, та чи є ця функція суттєвою.

Якщо без залучення посередника операція була б неможливою або економічно недоцільною, то функція посередника є суттєвою, і операція не вважатиметься контрольованою.


9. Якщо функцію посередника не можна визначити як суттєву (тобто якщо операція була б можливою без його залучення).

Операція все ж таки не буде визнана контрольованою, якщо у ній посередник залучає істотні активи та приймає на себе істотні ризики. Якщо ж ризики або активи посередника у операції не є суттєвими, то така операція принципово не відрізнятиметься від операції купівлі або продажу безпосередньо у пов’язаної особи (безпосередньо пов’язаній особі). Тому така операція розглядатиметься як контрольована.


Приклад

Зернотрейдер Компанія А уклала контракт з Компанією Б на продаж 10 тис. тонн пшениці на умовах FOB – порт Чорного моря. Компанії А та Б не є пов’язаними особами. Одночасно Компанія В, що є материнською по відношенню до Компанії А, уклала з Компанією Б контракт на купівлю 10 тис. тонн пшениці на умовах DDP – порт Гуанчжоу. Компанія Б є власником транспортного судна, яким здійснюється доставка товару.
У цій операції Компанія Б фактично виконує функцію посередника при переході права власності на товар від Компанії А до її пов’язаної особи – Компанії В.
Встановити, чи є функція посередника істотною, досить важко. Цілком ймовірно, що операція була б можливою на не менш вигідних умовах у разі залучення іншого перевізника за договором фрахту судна. Але, оскільки Компанія Б одночасно використовує у цій операції істотні активи та приймає на себе істотні ризики (зокрема, ризик пошкодження або загибелі товару під час транспортування морем), то операція не розглядається як контрольована.


10. Після того як визначено, що операція є контрольованою, необхідно вибрати метод трансфертного ціноутворення.

Для порівняння умов контрольованої операції з умовами відповідних неконтрольованих операцій (встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»).
Якщо товари, що є предметом купівлі-продажу, мають біржові котирування, то застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.


11. Якщо товари не мають біржових котирувань, або предметом операції є послуги або інші активи, що не мають активного ринку.

Для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» може застосовуватися один з чотирьох інших методів трансфертного ціноутворення:

  • метод ціни перепродажу;
  • метод "витрати плюс";
  • метод чистого прибутку;
  • метод розподілення прибутку.

 Завантажити матеріали з трансфертного ціноутворення

 

Детально про вибір та застосування методів трансфертного ціноутворення ми розповімо у наступній статті циклу.

 

 

Сподобалась стаття?

 

Тисніть червону кнопку та отримуйте сповіщення про нові публікації на нашому сайті.

 

Продовження - читайте у статті

ВИБІР МЕТОДІВ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

 

Детально на прикладах, практика застосування методів трансфертного ціноутворення

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРИКЛАДАХ

 

Останні зміни:

КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ 2017. ПОДАТКОВІ НОВАЦІЇ, ЧАСТИНА 3

 

Залишились питання? Ви хочете приймати участь у відкритих безкоштовних онлайн консультаціях? Дивіться анонс та приєднуйтесь до спілкування!

open consultation s link

Вгору