info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 

Чергові зміни у електронному адмініструванні ПДВ, прийняті Верховною Радою 16 липня 2015. Що й до чого?

on 22 липня 2015

Так, знову зміни в адмініструванні ПДВ, до того ж "заднім числом". І знову наші клієнти та колеги потребують допомоги та пояснень. Таке життя! Мудрі люди здавна створювали прислів'я та приказки, доречні до будь-якої ситуації, ми вважаємо найдоречнішим в даному випадку - "Добро треба шукати, а зло саме прийде" (Український народний фольклор).

Ну що ж, браття-підприємці, до праці! 

 

16 липня 2015 року Парламент прийняв черговий закон, спрямований на вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ.

 

Спробуємо розібратися у численних змінах, що внесені до Податкового кодексу та мають набрати чинності «заднім числом», тобто вже з 1 липня цього року.

Життя з чистого аркуша

Чи не найважливішою зміною для платників ПДВ стало те, що розрахунок ліміту реєстрації податкових накладних тепер ведеться з 1 липня 2015 року, а не з 1 лютого, як це передбачалося раніше. У розрахунку ліміту будуть враховуватися тільки ті податкові накладні, які зареєстровані після 1 липня.

Від’ємне сальдо ліміту, що склалося у багатьох підприємств станом на 1 липня, після набрання чинності законом буде анульоване, а отже відпаде необхідність перераховувати додаткові кошти на спеціальний рахунок.

Але так само буде анульоване і позитивне сальдо. Підприємства, які його мали станом на 1 липня, як правило, вже їм фактично скористалися. Після набрання чинності законом у них виникне від’ємне сальдо, тобто реєстрація податкових накладних стане неможливою. А отже, вони будуть змушені перераховувати гроші на спеціальний рахунок, попри те, що бюджет фактично їм винен. На щастя, така ситуація триватиме недовго, адже до 31 липня (а для квартальних платників ПДВ – до 20 серпня) 2015 року податкові органи здійснять автоматичне збільшення ліміту реєстрації податкових накладних на суму від’ємного значення ПДВ, яка зазначена у податкових деклараціях за червень або 2-й квартал 2015 року.

Одночасно зберігається раніше зроблене збільшення ліміту на середньомісячну суму ПДВ, задекларованого та сплаченого до бюджету за останні 12 місяців. Але підприємства, зареєстровані платниками податку після 1 липня 2014 року, зможуть отримати збільшення ліміту тільки після того, як виповниться рік з моменту їхньої реєстрації платниками ПДВ.

Змінилися реквізити податкової накладної та порядок її складання

З Податкового кодексу зникла вимога до продавця надавати покупцю податкову накладну в електронній формі. Тепер буде достатньо лише зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З реквізитів податкової накладної прибрали такі реквізити як адреса продавця та вид цивільно-правового договору.

Врегульовано порядок складання податкових накладних тими постачальниками, які надають послуги або постачають товари безперервно або регулярно (2 та більше рази на місяць). Кожному покупцеві – платнику ПДВ виписується одна зведена податкова накладна за місяць. Що ж стосується покупців – неплатників податку, то на весь обсяг поставки їм складається одна зведена податкова накладна.

Податкові накладні за підсумками продаж кінцевим споживачам через РРО складаються щоденно.

В разі порушення продавцем порядку заповнення обов’язкових реквізитів, покупець не має права на отримання податкового кредиту на підставі цієї накладної. Але в цьому разі він має право подати скаргу на продавця до податкового органу протягом року після закінчення терміну подання податкової декларації, а не протягом 60 днів, як було раніше.

Право на податковий кредит зберігатиметься протягом року з дати виписки податкової накладної, а не 180 днів, як це було раніше.

Послаблені штрафні санкції та вимоги до реєстрації податкових накладних

Тепер штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних не накладатимуться, якщо податкова накладна не видається платнику податку, наприклад якщо покупцем є неплатник ПДВ.

Тимчасово подовжені строки реєстрації податкових накладних. У липні та серпні 2015 року податкові накладні, датовані першою половиною місяця, мають бути зареєстровані до кінця місяця, а складені у другій половині місяця – до 15 числа наступного місяця.

Уточнено, хто саме має реєструвати розрахунки коригування у ЄРПН

Якщо сума податку збільшується, розрахунок коригування має реєструвати у Єдиному реєстрі продавець, а в разі зменшення – покупець. Продавець повинен скласти в електронному вигляді розрахунок коригування та надіслати його покупцю. Продавець має право зменшити свої податкові зобов'язання тільки після того, як покупцем зареєструє розрахунок коригування в ЄРПН.

На практиці покупцю буде вкрай складно зареєструвати розрахунок коригування, отриманий від продавця, якщо продавець та покупець користуються різними програмами електронної звітності. Про це ми писали в попередній статті.

Продавець також має реєструвати в ЄРПН розрахунки коригування, які не видаються покупцю, коригування до тих податкових накладних, які датовані до 1 лютого 2015 року, а також виписаних на суму отриманих від нерезидента послуг.

Змінено порядок обліку сум ПДВ, які не включаються до складу податкового кредиту

З 1 липня принципово змінена схема обліку ПДВ за придбаними з ПДВ товарами, послугами та необоротними активами, що використовуються у неоподатковуваних операціях, або не в господарській діяльності.

Раніше такі суми не включалися до податкового кредиту, а в разі часткового використання у оподатковуваних операціях сума ПДВ включалася до податкового кредиту частково.

Тепер податковий кредит нараховується на всю суму ПДВ. Але на ту частину суми, що належить до товарів або послуг, які використовуються у неоподатковуваних операціях, або не в господарській діяльності, платник податку повинен самостійно скласти та зареєструвати податкову накладну і нарахувати собі податкове зобов’язання.

За цими операціями має складатися одна зведена податкова накладна за місяць, а не окремі податкові накладні за кожною з операцій, як це передбачалося раніше. Якщо ці товари (послуги, необоротні активи) були придбані до 1 липня 2015 року, складати податкову накладну та нараховувати податкові зобов’язання необхідно лише в тому разі, якщо суми ПДВ були раніше відображені у складі податкового кредиту у податковій декларації за попередній період.

Якщо придбані активи або послуги використовуються частково у неоподатковуваних операціях, підприємство має нарахувати собі податкове зобов’язання та зареєструвати зведену податкову накладну на суму ПДВ, що відповідає частці неоподатковуваних операцій. Це потрідно зробити не пізніше останнього дня місяця, в якому виникло право на податковий кредит за придбаними активами або послугами.

Як і раніше, частка неоподатковуваних операцій розраховується за попередній календарний рік та застосовується протягом усього року. Після завершення року підприємство повинно зробити перерахунок частки неоподатковуваних операцій та виписати відповідні розрахунки коригування податкових зобов’язань.

При цьому перерахунок ПДВ по придбаних необоротних активах тепер буде здійснюватися тільки за рік, в якому вони були придбані, а не за рік придбання і кожний з наступних трьох років, як це було раніше. Хоча це стосуватиметься тільки необоротних активів, які придбані після 1 липня 2015 року. Можливо, це дещо спростить життя бухгалтерам, хоча навряд-чи суттєво.

Думка експерта

У Податковому кодексі залишилося без відповіді питання за рахунок якого джерела має здійснюватися нарахування суми податкового зобов’язання, що відповідає частині неоподатковуваних операцій.

Раніше Кодекс містив норму статті 139, відповідно до якої ПДВ, не віднесений до податкового кредиту, включався до витрат або до вартості придбаного активу. Тепер ця норма зникла. Чи значить це, що суму податкового зобов’язання, нараховану на частку неоподатковуваних операцій, не можна буде врахувати при визначенні оподатковуваного прибутку?

Жодним чином. Просто необхідність такої норми зникла разом з переходом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі бухгалтерського прибутку, розрахованого за національними або міжнародними стандартами. Тепер це питання регулюється стандартами бухгалтерського обліку.

ПСБО 7 та 9 вимагають включати непрямі податки, що не відшкодовуються підприємству, до первинної вартості придбаних запасів або основних засобів. Такі самі вимоги містять міжнародні стандарти МСБО2 «Запаси» (IAS2 Inventories) та МСБО16 «Основні засоби» (IAS16 Property, Plant and Equipment).

На практиці ми рекомендуємо розраховувати суму ПДВ, що відповідає частці неоподатковуваних операцій, для кожного придбаного об’єкта основних засобів окремо, та збільшувати на цю суму його первісну вартість. А от щодо запасів, треба підходити зважено. Чи завжди буде доцільно розраховувати суму збільшення балансової вартості кожної одиниці запасів окремо? Адже це може значно збільшити навантаження на бухгалтерію. При великій кількості запасів розподіл суми ПДВ доцільно провадити методом середнього відсотка. Опис застосування цього метода для розподілу транспортно-заготівельних витрат  міститься у ПСБО9.

А як бути у випадку придбання послуг? Адже стандарти не містять спеціальних норм на цей випадок. В цьому разі стане у нагоді ПСБО1, який визначає витрати як «зменшення економічних вигод у вигляді збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу». Якщо підприємство веде облік за МСФЗ, то таке визначення можна знайти у Концептуальній основі складання фінансової звітності (The Conceptual Framework for Financial Reporting). Оскільки нарахування податкових зобов’язань збільшує зобов’язання підприємства та зменшує його капітал, цю суму у бухгалтерському обліку треба визнавати витратами.

А от наскільки правомірно зменшувати на ці витрати оподатковуваний прибуток? Статті 139 – 141 Податкового кодексу не містять вимоги щодо урахування таких сум у податкових різницях, а отже ці витрати можна враховувати для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Станіслав Бут

Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер (CIPA)

 

Сподобалась стаття?   Тисніть червону кнопку та отримуйте сповіщення про нові публікації на нашому сайті.

 

На момент публікації статті Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» ще не підписаний Президентом. Але в разі підписання він має набрати чинності «заднім числом», тобто з 1 липня 2015 року.

 

 Якщо вас зацікавили інші матеріали на тему електронного адміністрування ПДВ, читайте їх за наступними посиланнями

Последние изменения в администрировании НДС. С какими проблемами столкнулись налогоплательщики?
Новый порядок электронного администрирования НДС с 1 июля 2015 года. Что он означает для бухгалтеров-практиков и предпринимателей?
Изменения в администрировании НДС (Часть 3)
Изменения в администрировании НДС (Часть 2)
Изменения в администрировании НДС. Что ждет бизнес с 1 января 2015

Вгору