info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 

МСФЗ та оподаткування прибутку. 5 шляхів зменшення податкових витрат.

on 20 липня 2015

Перехід на складання звітності підприємства за Міжнародними стандартами фінансової звітності до цього часу сприймається багатьма представниками українського бізнесу як досить складний та дорогий процес, який не дає відчутних переваг.

Чи так це насправді? Чи можуть компанії малого та середнього бізнесу отримати матеріальні вигоди від запровадження МСФЗ?

Ми вважаємо, що, безумовно, можуть.

У цій статті ми дамо п’ять практичних порад, слідуючи яким, за допомогою Міжнародних стандартів фінансової звітності, можна зменшити витрати підприємства на сплату податку.

Але перш ніж перейти до практики, потрібний короткий екскурс до основ законодавства.

Що кажуть законодавці про МСФЗ

По-перше, чи можуть українські компанії на власний розсуд використовувати МСФЗ для ведення бухгалтерського обліку?

Так, можуть.

З 1 січня 2012 року діють норми статті 12-1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Ці норми дозволяють підприємствам, крім тих, для кого застосування МСФЗ є обов’язковим, самостійно визначати доцільність використання МСФЗ для складання фінансової звітності.

По-друге, як це впровадження на вашому підприємстві МСФЗ  може бути пов’язано з податковими платежами?

Безпосереднім чином.

Наприкінці 2014 року до Податкового кодексу були внесені зміни, які спрощують ведення податкового обліку. Ключовими для нас є наступні  умови:

• Починаючи з 2015 року, податковий облік ведеться всіма компаніями на основі фінансового результату (прибутку до оподаткування) за даними бухгалтерського обліку, з подальшим урахуванням податкових різниць;

• Податковий кодекс прямо дозволяє вести облік з метою оподаткування за Міжнародними стандартами фінансової звітності;

• Підприємства, річний дохід яких складає менше 20 млн. грн., мають право вести податковий облік виключно на основі фінансового результату без урахування податкових різниць.

Отже, починаючи з 2015 року, платники податку на прибуток з річним доходом до 20 млн. грн. мають право визначати свої податкові зобов’язання, виключно базуючись на правилах Міжнародних стандартів, без будь-яких додаткових обмежень. Таке рішення приймається підприємством самостійно та є остаточним.

У чому переваги застосовування саме МСФЗ?

Ми вважаємо доцільним використання Міжнародних стандартів, як основи для складання податкової звітності, з кількох причин.

По-перше, МСФЗ дають набагато більш чіткі, вичерпні та недвозначні вказівки щодо застосування правил обліку, ніж це роблять національні стандарти бухгалтерського обліку, що є на жаль, і по сьогодні, - досить недосконалими. Отже, за наявності у бухгалтера відповідної кваліфікації, застосовування МСФЗ є простим та зручним.

По-друге, МСФЗ створені для застосування різними компаніями у найрізноманітніших умовах ведення бізнесу. Тому, найчастіше, вони містять гнучкі правила та принципи, а не набір жорстких обмежень. У будь-якому випадку, останнє слово залишається за професійним судженням бухгалтера. Головне, аби воно не суперечило основоположному принципу МСФЗ – достовірному представленню фінансової звітності.

По-третє, застосування МСФЗ дає платнику податків перевагу у експертизі перед податковими органами. У разі виникнення розбіжностей, обов’язок доведення правомірності своєї позиції покладатиметься на контролюючий орган. А отже, за відсутності у спеціалістів ГФС спеціальних знань у сфері Міжнародних стандартів, малоймовірно прийняття судом рішення на їхню користь.

Отже, давайте розглянемо, чи існують легальні способи зменшення податкових зобов’язань з використанням МСФЗ.

П’ять шляхів легального зменшення податкового навантаження. 

1. Переоцінка основних засобів

Стандарт МСБО 16 «Основні засоби» (IAS 16 Property, Plant and Equipment) дозволяє підприємству використовувати, за власним вибором, або модель обліку основних засобів за первісною вартістю, або модель переоцінки.

В разі вибору підприємством моделі переоцінки, балансова вартість об’єктів основних засобів має бути переоцінена у разі, якщо вона суттєво відрізняється від справедливої ринкової вартості об’єкта. Сума дооцінки об’єкта не визнається доходом, тобто не включається у розрахунок оподатковуваного прибутку. В той же час, дооцінка впливає на збільшення суми амортизації, а отже, зменшує оподатковуваний прибуток наступних періодів.

У періоди значної інфляції регулярна дооцінка основних засобів до їхньої ринкової вартості у змозі суттєво зменшити суму прибутку до оподаткування. Якщо ж у результаті переоцінки балансова вартість об’єкта зменшується, то сума зменшення негайно визнається витратами та зменшує оподатковуваний прибуток.

Хоча МСБО 16 вимагає, щоб переоцінка проводилася з достатньою регулярністю, але щорічне її проведення не обов’язкове. Підприємство само вирішує, коли це доцільно зробити, виходячи з характеру зміни ринкової вартості.

2. Перегляд ліквідаційної вартості та періоду корисної експлуатації

МСБО 16 вимагає щорічно переглядати ліквідаційну вартість та період корисної експлуатації об’єктів основних засобів. Така сама вимога щодо нематеріальних активів міститься у МСБО 38 «Нематеріальні активи» (IAS 38 Intangible Assets). 

У свою чергу, такий перегляд буде безпосередньо впливати на суму амортизації, а отже і на суму оподатковуваного прибутку. Якщо прогнозована ліквідаційна вартість збільшується, або ж збільшується прогнозований строк корисної експлуатації об’єкта, то амортизаційні витрати зменшуються, і навпаки.

Зміни у сумі амортизації, що випливають із зміни ліквідаційної вартості та/або строку корисної експлуатації об’єкта, застосовують, починаючи з наступного за переглядом фінансового року.

Ця вимога, на перший погляд, може здатися досить обтяжливою, як для бухгалтера. Але для власника бізнесу вона відкриває широкі можливості для податкового планування. У періоди фінансових негараздів зменшення суми амортизаційних відрахувань допомагає зменшити збитки та перенести витрати на наступні періоди. І навпаки, у період високих прибутків збільшення амортизації допомагає уникнути зайвих витрат на сплату податку.

Хоча процес перегляду ліквідаційної вартості та строків корисної експлуатації потребує застосування судження, його результат повинен мати економічне обґрунтування. Тобто, у жодному разі не слід застосовувати довільну маніпуляцію цифрами.

3. Визнання збитку від зменшення корисності активів

Перегляд ліквідаційної вартості та строку корисної експлуатації активів впливає на фінансовий результат до оподаткування наступних за датою перегляду фінансових періодів. А як бути в тому разі, якщо підприємство передбачає збиткову діяльність у майбутньому, та бажає перенести майбутні податкові збитки на зменшення поточних податкових платежів? Чи реально це зробити?

Так, реально. З цією метою можна визнати збиток від зменшення корисності активів безпосередньо у звітному році.

Для цього необхідно показати, що балансова вартість об’єктів основних засобів або нематеріальних активів перевищує одночасно як ринкову вартість об’єкта, так і його вартість при  експлуатації. Остання розраховується за досить складним алгоритмом, що враховує як майбутні грошові потоки, пов’язані з використанням активу, так і вартість грошей (выдсоткову ставку).

У періоди високої інфляції процентна ставка, що застосовується для дисконтування майбутніх грошових потоків, збільшується. Це, в свою чергу, зменшує вартість при використанні об’єкта, а отже робить можливим визнання збитку від зменшення корисності активу.

З іншого боку, якщо підприємство прогнозує у майбутньому зменшення доходів, або збільшення витрат, пов’язаних з використанням активу, це також призведе до визнання збитків у поточному фінансовому році.

4. Забезпечення для ліквідації основних засобів

МСБО 16 вимагає включення до собівартості об’єкта основних засобів первісної попередньої оцінки витрат на демонтаж, переміщення об’єкта та відновлення території, на якій він розташований. В подальшому такі витрати обліковуються як забезпечення відповідно до МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» (IAS 37 Provisions, Contingent Liabilities and Contingent Assets).

Ці положення стандартів мають подвійний ефект на витрати підприємства.

По-перше, первісна сума забезпечення, визнана у складі собівартості об’єкта, збільшує суму амортизаційних відрахувань та зменшує оподатковуваний прибуток протягом строку корисної експлуатації об’єкта.

По-друге, сума забезпечення щорічно збільшується на відсоток, що відображає зміну вартості грошей у часі. Сума такого збільшення визнається фінансовими витратами.

5. Відкладення визнання доходу від реалізації

У багатьох випадках визнання доходу від реалізації відповідно до МСБО 17 «Дохід» (IAS 17 Revenue) не збігається ані з усталеною українською практикою, ані з національними стандартами бухгалтерського обліку.

Досить часто ці особливості грають на руку платникам податків. Наприклад, у випадку, коли  реалізація товарів відбувається з одночасним зобов’язанням продавця, надавати покупцю безплатне обслуговування протягом визначеного терміну після продажу, частина доходу може бути відкладена, тобто не визнаватися в момент продажу. Визнання відкладеного доходу, що відноситься до сервісної частини угоди, здійснюється рівними частинами протягом всього терміну обслуговування. Отже, частина доходу з метою оптимізації оподаткування може бути перенесена на наступний фінансовий рік.

 

Наведені способи, попри їх практичну цінність, не є вичерпними. В залежності від сфери діяльності підприємства та обраного вами шляху податкового планування, можливий пошук інших, не менш ефективних шляхів, що підійдуть саме вам та дозволять оптимізувати податки на підприємстві.

Хочете отримати більше інформації? Надішліть нам запит за формою, що є на сайті, або звертайтеся будь-яким зручним для вас способом, надання консультацій з питань оподаткування – наша професійна спеціалізація.

 

 Сподобалась стаття?

 

Проте, перш ніж прийняти таке важливе рішення, як перехід підприємства на МСФЗ в Україні, ознайомтеся будь ласка з нижченаведеною інформацією. Це важливо.

Застосовуючи МСФЗ, або розглядаючи доцільність переходу на облік за МСФЗ, слід пам’ятати про ключову різницю між міжнародними та національними стандартами. Наріжним каменем Міжнародних стандартів є не правила, а принципи, головним з яких є принцип достовірного подання фінансової звітності. При веденні обліку за МСФЗ бухгалтер отримує значно більше свободи для використання власного судження й можливість наполягати на правильності будь-якого свого рішення, яке не суперечить МСФЗ.

Поки фіскальна служба не має, і навряд-чи матиме у найближчому майбутньому, у своєму складі достатньої кількості фахівців з Міжнародних стандартів фінансової звітності. Отже, перехід платників податків на облік за МСФЗ, в світлі останніх змін до податкового законодавства, робить їх майже невразливими для фіскальних органів.

Перша Консалтингова Компанія не тільки має досвідчених сертифікованих фахівців, які допоможуть ефективно організувати облік за МСФЗ з максимальною користю для вашого бізнесу, але й має багаторічний досвід впровадження та супроводу діяльності підприємств у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Якщо у вас є сумніви, щодо того, чи можете ви собі дозволити такий крок у важкий період  – женіть ці сумніви нещадно. Вже на етапі переговорів ви будете мати змогу впевнитися у ефективності рішення впровадити Міжнародні стандарти.

Звертайтеся до нас, і впевніться в ефективності співрбітницива з Першою Консалтинговою!

 

  

З іншими матеріалами на тему впроваждення МСФЗ ви можете ознайомитися за наступними посиланнями:

 

Отчет со второй международной конференции по МСФО (Львов, 23-24 августа 2014) «МСФО и интегрированная отчетность: настоящее и будущее. Пути гармонизации финансовой отчетности с Европейским законодательством».

Зачем крестьянину МСФО? ...проблемой, сдерживающей развитие отечественного аграрного сектора, продолжают оставаться таможенные барьеры в торговле с ЕС – наиболее перспективным рынком сбыта украинской сельхозпродукции.

Почему МСФО? Совсем недавно Международные стандарты финансовой отчетности воспринимались украинскими бухгалтерами как нечто экзотическое. Сегодня же они прочно входят в нашу жизнь.

МСФО и реалии Украины С момента своего возникновения и до настоящего времени бухгалтерский учет никогда не был вещью в себе, он был и есть услугой, полезность которой потребитель определяет по качеству финансовой информации, необходимой ему для принятия решений.

 

 

 

Вгору