info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 



Валютні операції по-новому

20.07.2018

Валютний контроль залишиться в минулому

Наразі за ступенем державного контролю за валютними операціями суб’єктів бізнесу Україна залишається у числі «репресивних» економік за класифікацією стратегічного дослідницького центру The Heritage Foundation. 21 червня Верховною Радою прийнятий Закон «Про валюту і валютні операції», який має змінити ситуацію на краще.

Хоча Закон набере чинності лише з 7 лютого 2019 року, вже зараз необхідно зрозуміти, які потенційні наслідки він матиме для українських підприємців.

У статті проаналізовані основні зміни, які стануться у системі валютного регулювання з набуттям чинності цим Законом, та їхній вплив на ведення бізнесу в Україні.

 

 

Этот материал доступен также на русском.

 

 

Свобода валютних операцій

Основними законодавчими актами, що регулюють здійснення операцій з валютою резидентами України, наразі є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», прийнятий ще в далекому 1993 році, а також Закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 1994 року. Цими документами був встановлений надзвичайно жорсткий режим суцільного державного контролю за валютними операціями резидентів України, особливо суб’єктів підприємницької діяльності. За чверть століття норми цих законодавчих актів перестали відповідати сучасним економічним реаліям та стали гальмом розвитку української економіки.

Новий Закон вперше у історії незалежної України проголошує принцип свободи здійснення валютних операцій. Резиденти України – фізичні та юридичні особи відтепер зможуть вільно відкривати рахунки у іноземних банках та інших фінансових установах та розміщувати на них кошти, здійснювати інвестиції у закордонні активи, переміщувати та переказувати валюту та кошти у гривні через кордон.

Відповідно до задекларованого Законом принципу свободи здійснення валютних операції, із законодавчого поля буде вилучене само поняття валютного контролю як репресивного механізму, а натомість запроваджена система валютного нагляду, який має здійснюватися без втручання у діяльність суб’єктів, які здійснюють валютні операції.

Вперше Законом прямо встановлено, що у сфері валютних операцій нерезиденти мають рівні права з резидентами України. До цього часу по відношенню до нерезидентів існували суворі обмеження щодо купівлі та переказу за кордон іноземної валюти, що ставило їх у дискриміноване становище. Закон встановлює однакові загальні правила для юридичних та фізичних осіб (хоча нормативними документами НБУ можуть бути встановлені певні відмінності проведення валютних операцій суб’єктами підприємницької діяльності).

Закон містить норми, які дозволять резидентам України здійснювати торгівлю валютними цінностями на міжнародних ринках за посередництва банків або уповноважених небанківських фінансових установ. Законодавець також привів у відповідність із реаліями сьогодення визначення валютних цінностей, доповнивши його електронними грішми та виключивши цінні папери, номіновані у валюті.

Законом скасоване декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України, а також право Міністерства економічного розвитку і торгівлі зупиняти зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів підприємництва та застосовувати до них індивідуального режиму ліцензування ЗЕД.

Тож можна констатувати, що для традиційно зарегульованої в Україні сфери валютних операцій цей закон є нечувано ліберальним.

Однак передбачена Законом валютна лібералізація не відбудеться відразу. Закон «Про валюту і валютні операції» надає НБУ широкі повноваження у сфері валютного регулювання, в тому числі шляхом введення тимчасових обмежень на валютні операції. Національний банк, ймовірно, скористається наданими повноваженнями для продовження на деякий час після набрання чинності Законом дії принаймні частини з нині діючих валютних обмежень.

 

Проведення розрахунків з нерезидентами

Законом встановлено право резидентів України (фізичних та юридичних осіб) без обмежень укладати угоди з нерезидентами України та здійснювати платежі за цими угодами, як у гривні, так і в іноземній валюті. Відповідно до Закону, валютні операції здійснюються без обмежень.

Закон дозволить проведення розрахунків з нерезидентами як через банки, так і через небанківські фінансові установи, що мають відповідну валютну ліцензію.

Національний банк має право встановлювати правила здійснення валютних операцій. Малоймовірно, щоб НБУ дозволив суб’єктам підприємницької діяльності повністю безконтрольно проводити розрахунки з нерезидентами. Скоріш за все, будуть встановлені певні формальні вимоги щодо надання уповноваженим фінансовим установам підтвердних документів, тим більше, що відповідно до Закону суб’єкти валютних операцій зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, через які здійснюються такі валютні операції.

Поки що складно сказати, наскільки такі формальні вимогу будуть на практиці носити обмежуючий характер, наприклад, чи будуть банки зупиняти проведення платежів у разі ненадання клієнтами певних документів. Законом «Про валюту і валютні операції» таке право фінансових установ передбачене лише у випадку порушення валютного законодавства суб’єктом валютної операції, але оскільки сам закон не містить конкретних вимог щодо проведення платежів, які можна було б порушити, то, напевне, йтиметься про порушення правил валютних переказів, які ще мають бути встановлені Нацбанком.

Слід пам’ятати ще й про існування норм Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до якого фінансові операції на суму 150 000 грн. та більше можуть бути зупинені, якщо вони відповідають критеріям ризику, в тому числі якщо клієнт не надав достатніх підтверджень щодо характеру операції або походження коштів.

Виходячи з закладених у новому Законі правил здійснення валютного нагляду та принципів валютного регулювання, зокрема ризикоорієнтованості, можна зробити припущення, що банки прискіпливо контролюватимуть лише переказ великих сум коштів, особливо за договорами про надання послуг, а також платежі на суму більше 150 тис. грн. в еквіваленті, які здійснюються за нестандартними видами угод, або які здійснюються новими клієнтами, щодо яких банк не має їхньої історії зовнішньоекономічної діяльності. В той же час, банки не здійснюватимуть нагляд за валютними операціями на суму менше 150 тис. грн., пов’язаними з експортом та імпортом товарів.

Що має суттєво змінитися, то це контроль термінів проведення зовнішньоекономічних розрахунків. Наразі Законом «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлений граничний термін розрахунків за експортними та імпортними операціями, що становить 180 календарних днів. При цьому НБУ може запроваджувати більш короткі строки розрахунків на строк до шести місяців. З набуттям чинності Законом ця норма втратить чинність, а отже суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зможуть самостійно визначати строки проведення розрахунків за контрактами. Відпаде необхідність надання суб’єктами ЗЕД уповноваженим банкам документів з метою контролю строків розрахунків.

Тим не менш, законодавці надали Національному банку право встановлювати граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, але лише як тимчасовий захід у разі нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, загрози стабільності фінансової системи держави. Такі обмеження встановлюються не більше ніж на 6 місяців, а їх подовження потребуватиме підтвердження незалежним наглядовим органом – Радою НБУ.

Є ймовірність того, що НБУ прийме рішення про запровадження граничних строків розрахунків у 180 календарних днів одночасно з набуттям чинності Законом у лютому 2019 року, однак виходячи із даних НБУ про значне покращення платіжного балансу України останнім часом, за умови отримання зовнішнього фінансування від МВФ, ці обмеження можуть бути скасовані вже ближчим часом. Якщо ж Україні не вдасться отримати черговий транш кредиту МВФ до кінця поточного року, ймовірно, що обмеження на строки проведення розрахунків у ЗЕД будуть збережені протягом всього 2019 року.

Як і раніше, існує можливість подовження граничних строків розрахунків в індивідуальному порядку за висновком Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Порядок видачі такого висновку ще має встановити Кабмін.

 

Більше про бухгалтерський облік розрахунків у валюті >>

 

Проведення розрахунків на території України

Відповідно до Закону, розрахунки на території України проводяться в гривні. Одночасно Закон встановлює невичерпний перелік операцій на території України, за якими дозволено здійснювати платежі в іноземній валюті. До таких операцій належать:

  • Операції іноземних інвесторів (внесення іноземних інвестицій резидентам України, виплата доходів іноземному інвестору, повернення інвестицій);
  • Надання кредитів у іноземній валюті банками та небанківськими фінансовими установами, а також виплата процентів за цими кредитами;
  • Торгівля готівковою валютою;
  • Валютні перекази;
  • Розрахунки у іноземній валюті за договорами страхування життя;
  • Розрахунки за факторингом – переказ фактором клієнту інкасованих сум у іноземній валюті від боржника-нерезидента;
  • Випуск та погашення компаніями – резидентами України облігацій у іноземній валюті та виплати доходів за цими облігаціями;
  • Операції банків з купівлі-продажу державних облігацій;
  • Митні платежі, які здійснюються у іноземній валюті відповідно до Митного кодексу.

Національний банк своїми нормативно-правовими актами може розширити перелік операцій, за якими на території України дозволені розрахунки у іноземній валюті.

Раніше для здійснення будь-яких платежів у іноземній валюті на території України необхідно було отримувати індивідуальну ліцензію НБУ. Виняток становили лише операції уповноважених банків, які отримали генеральну ліцензію на проведення валютних операцій, між собою та з клієнтами. З набуттям чинності Законом «Про валюту і валютні операції» режим індивідуального ліцензування скасовується, а перелік дозволених операцій буде визначатися виключно законодавством та нормативними актами НБУ.

Те саме стосується використання іноземної валюти у якості застави. Якщо раніше для цього необхідно було отримувати індивідуальну ліцензію НБУ, то з набуттям чинності Законом «Про валюту і валютні операції» це обмеження на законодавчому рівні буде скасоване.

Слід звернути увагу на норму Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до якого нерезиденти повинні були здійснювати оплату праці резидентів України виключно у гривні. У новому Законі відповідна норма відсутня, отже резиденти зможуть на законних підставах отримувати заробітну плату від іноземних роботодавців у іноземній валюті, в тому числі на банківські рахунки, відкриті за кордоном.

 

Валютні кредити

Відповідно до нині чинного законодавства, отримання резидентами України позик в іноземній валюті від нерезидентів може здійснюватися лише за умови попередньої реєстрації кредитної угоди Національним банком. При цьому відсоткова ставка за кредитом не може перевищувати максимального розміру, встановленого НБУ.

Це обмеження втратить силу з набуттям чинності Законом «Про валюту і валютні операції». Але це ще не означає автоматичного скасування реєстрації кредитних договорів у іноземній валюті. Відповідно до Закону, НБУ отримав право запроваджувати обмеження, пов’язані з рухом капіталу, у разі нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, загрози стабільності фінансової системи. Але цей захід визначений Законом як тимчасовий, отже є велика ймовірність його скасування вже у наступному році, що полегшить отримання валютних кредитів від нерезидентів суб’єктами підприємництва.

 

Штрафні санкції за порушення валютного законодавства

Застосування штрафних санкцій за порушення у ЗЕД було і залишається однією з болючих тем. Чи зміниться щось суттєво з набуттям чинності новим Законом?

Як і раніше, органами, уповноваженими на проведення перевірок та застосування штрафних санкцій за порушення у валютній сфері є Національний банк України та Державна фіскальна служба. НБУ здійснюватиме контроль за додержанням валютного законодавства банками та небанківськими фінансовими установами, які отримали валютні ліцензії, а ДФС – щодо інших суб’єктів підприємницької діяльності та громадян.

Зовсім не змінилися норми, які регламентують застосування фінансових санкцій за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, у разі запровадження НБУ граничних строків розрахунку. Причому, якщо раніше санкції застосовувалися за неповернення виручки лише в іноземній валюті, то тепер вони будуть стосуватися також і експортних контрактів з розрахунками у гривні.

За кожен день прострочення оплати за експортними контрактами або поставки за імпортними контрактами, що передбачають авансову оплату, резиденти, як і зараз, сплачуватимуть пеню у розмірі 0,3 відсотка простроченої суми, але не більше суми заборгованості.

Як і раніше, нарахування пені можна буде припинити, подавши позов до суду або міжнародного комерційного арбітражу. Але у Законі, порівняно з нині чинним законодавством, з’явилася нова неприємна для резидентів України норма. За нині чинним законодавством, у разі прийняття судом чи арбітражем рішення на користь резидента, пеня за порушення граничних строків розрахунків не нараховується за весь час з дати подання позову. Тепер же одного лише судового (арбітражного) рішення буде недостатньо, необхідно щоб грошові кошти за таким рішенням фактично надійшли на рахунок позивача. У разі ж закриття провадження з виконання судового рішення без фактичного надходження коштів позивачу (наприклад, якщо стягнення коштів з відповідача стало неможливим внаслідок його неплатоспроможності), то нарахування пені буде поновлено за весь час прострочення, включаючи час, коли нарахування пені було зупинено.

Що стосується інших порушень валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності, то відповідно до Закону «Про валюту і валютні операції» органи Державної фіскальної служби матимуть право адекватно вчиненому порушенню застосувати штрафні санкцій до юридичних осіб у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. Але неясно хто та яким чином має визначати адекватність розміру штрафу вчиненому правопорушенню. Тож, беручи до уваги фіскальний підхід, що його сповідує ДФСУ, ймовірніше за все, штраф у розмірі 100 відсотків суми буде застосовуватися в усіх або у більшості випадків. Така сама відповідальність існує і зараз, крім відповідальності за відсутність реєстрації кредитних договорів з нерезидентами, яка встановлена нині чинним законодавством у розмірі 1 відсоток від суми договору.

Значно посилена відповідальність за порушення фізичними особами (в т.ч. фізичними особами – підприємцями та посадовими особами юридичних осіб) валютного законодавства. Якщо раніше адміністративний штраф, відповідно до статті 162 КУпАП, складав від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів (тобто від 510 до 748 грн.), то тепер його розмір складатиме від 8 500 до 17 000 грн.

Крім того, у КУпАП, поряд із статтею 162 «Порушення правил про валютні операції» з’явиться стаття-близнюк 162-1 «Порушення порядку здійснення валютних операцій», яка буде застосовуватися до фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та посадових осіб юридичних осіб, та санкція за якою складатиме вже від 17 000 до 51 000 грн. Хоча незрозуміло, чим порушення правил відрізняється від порушення порядку здійснення валютних операцій, можна прогнозувати, що фіскальні органи намагатимуться в усіх випадках застосовувати до суб’єктів підприємницької діяльності статтю 162-1, санкція якої є більш жорсткою. На посадових осіб банків та інших фінансових установ накладатимуться адміністративні штрафи від 51 000 до 68 000 грн., відповідно до статті 166-5 КУпАП.

Санкції за порушення, вчинені до 07.02.2019 (дати набрання чинності Законом), будуть застосовуватися відповідно до законодавства, чинного на теперішній час.

 

Висновки

В цілому Закон «Про валюту і валютні операції» створює передумови для значної лібералізації валютного регулювання. В той же час, він містить, головним чином, лише рамкові норми, практична реалізація яких залежить від Національного банку України.

Скоріше за все, НБУ обере тактику поступового зменшення регулювання валютних відносин, тож розраховувати на швидке спрощення правил для суб’єктів бізнесу навряд-чи резонно. За умови збереження макроекономічної стабільності та отримання Україною кредитування від МВФ, можна розраховувати на те, що більшість валютних обмежень будуть зняті у другій половині 2019 року. Хоча для малого бізнесу та фізичних осіб валютні правила можуть бути значно спрощені уже в лютому наступного року.

В той же час необхідно звернути увагу на те, що новий Закон не зменшує, а, навпаки, у багатьох випадках посилює відповідальність за порушення у валютній сфері, тож користуватися свободою валютних операцій доведеться обережно.

 

Бажаєте отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Матеріали сайту є об'єктом правового захисту відповідно до Закону про авторське право в цифрову епоху (Digital Millennium Copyright Act)

Використання матеріалів сайту дозволено виключно за наявності активного посилання на оригінал.

Вгору