info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 

Експорт послуг – легальний чи напівлегальний?

on 6 липня 2016

Керівництво з легалізації фріланс-заробітків

(Оновлено на серпень 2017)

Наразі в Україні сформувався великий клас самозайнятих осіб, які працюють на міжнародному ринку фрілансу. Багато хто з них має наміри легалізувати свої доходи, започаткувати власний бізнес та сплачувати податки в Україні. Яким чином це можна зробити з мінімальними ризиками та втратами?

У цій статті ми розглянемо декілька альтернативних варіантів вирішення цієї проблеми у сьогоднішньому правовому полі України.

 

Эта статья доступна также на русском 

 

Ця стаття була написана у липні 2016 року. За рік, що минув відтоді, відбулися зміни у законодавстві, які суттєво зменшили бюрократичні обмеження. Зокрема був прийнятий та набув чинності з січня 2017 року Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг». Ми оновили статтю з урахуванням законодавчих норм, чинних станом на серпень 2017 року.

Як укласти контракт з іноземним роботодавцем

Існує декілька варіантів юридичного оформлення контракту, які відрізняються вимогами до документального оформлення, за характером валютного регулювання та за оподаткуванням. Український виконавець контракту може виступати як:

  • Найманий працівник;
  • Самозайнята особа;
  • Фізична особа – підприємець;
  • Юридична особа.

Найманий працівник

Між українським працівником та іноземним роботодавцем може бути укладений контракт на виконання певної роботи, що є аналогом трудового договору у законодавстві України. Контракт може бути як строковим, та і укладеним на невизначений термін.

Вимоги трудового законодавства України не розповсюджуються на подібні контракти. Правовідносини регулюються правом країни місця знаходження роботодавця.

Відповідно до Статті 31 Закону «Про міжнародне приватне право» контракт, стороною якого є громадянин України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення. Додаткові вимоги можуть бути встановлені законодавством країни місцезнаходження роботодавця.

Наявність письмового трудового договору необхідна для того, щоб можна було підтвердити статус доходів саме як заробітної плати та отримати право на уникнення подвійного оподаткування. Банк, у якому відкритий рахунок для зарахування доходів від іноземного роботодавця, може вимагати надання копії контракту для підтвердження джерела цих доходів.

Необхідно зазначити, що роботодавці, як правило, не зацікавлені укладати саме трудовий контракт, оскільки в цьому разі вони несуть додаткові витрати на оплату соціального та пенсійного страхування за найманого працівника. В усіх розвинених країнах правове регулювання трудових відносин є більш жорстким, ніж звичайних цивільно-правових відносин. Отже, роботодавцю вигідніше, як з точки зору зменшення витрат, так і з точки зору зменшення юридичних формальностей, укласти з фрілансером цивільно-правовий договір, що передбачає виконання фрілансером певної роботи або надання певних послуг у якості незалежного підрядника (самозайнятої особи).

Самозайнята особа

Самозайнятою вважається особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, якщо вона не є найнятим працівником. Фрілансер, що надає професійні послуги іноземним замовникам на підставі цивільно-правових договорів, розглядається як самозайнята особа. Відповідно законодавства самозайняті особи не зобов’язані реєструватися як суб’єкти підприємницької діяльності, але на сьогодні правові норми, що регулюють їх діяльність, є досить суперечливими.

Відповідно до статті 178 Податкового кодексу, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік. Відсутність реєстрації у податковому органі загрожує штрафом у 170 грн., а також неможливістю врахування документально підтверджених витрат при визначенні оподатковуваного доходу.

Відповідно до статті 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», фізичні особи, які  мають постійне місце проживання  на території України, мають право займатися зовнішньоекономічною діяльністю, якщо вони зареєстровані як підприємці. Хоча на сьогодні ця норма виглядає явно застарілою, та малоймовірно, що контролюючі органи будуть її активно застосовувати з метою створення тиску на фрілансерів, такий ризик все ж зберігається.

Отже, для того, щоб уникнути юридичних ризиків, у разі систематичного надання послуг за контрактами з іноземними замовниками краще зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності. До того ж, це може забезпечити більш сприятливий податковий режим.

Фізична особа – підприємець

Для реєстрації у якості підприємця необхідно звернутися з паспортом та ідентифікаційним кодом до державного реєстратора за місцем проживання (у великих містах, як правило, цю функцію виконують також центри надання адміністративних послуг) та заповнити реєстраційну форму №10. У реєстраційній формі необхідно вказати види діяльності, які ви маєте намір здійснювати, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД). Ознаку зовнішньоекономічної діяльності вказувати у реєстраційній формі не потрібно, оскільки всі підприємці мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Крім того, треба обрати систему оподаткування – загальну або спрощену. В разі застосування спрощеної системи оподаткування разом з реєстраційною формою необхідно подати заяву про реєстрацію платником єдиного податку 3-ї групи. Реєстрація підприємницької діяльності здійснюється протягом одного робочого дня, а реєстраційні документи надходять до Єдиного реєстру у електронному вигляді, тому немає потреби додатково ставати на облік у податковій чи Пенсійному фонді.

Якщо ви потребуєте допомоги у складанні реєстраційних документів, виборі видів діяльності за КВЕД, чи виборі системи оподаткування, наша компанія безкоштовно надасть вам такі послуги у разі укладення договору про надання бухгалтерських послуг.

Фізична особа – підприємець має право укладати будь-які зовнішньоекономічні угоди, які прямо не заборонені законодавством України.

Щодо форми контрактів з іноземними замовниками, то відповідно до Статті 6 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний контракт може укладатися у простій письмовій формі, а починаючи 2017 року – також у електронній формі. У разі експорту послуг, відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг», контракт може бути укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).

Постановою НБУ інвойс (рахунок-фактура) визначений як єдиний документ, необхідний для здійснення валютного контролю при експорті послуг (крім транспортних та страхових), отже для того, аби легально отримати валютні кошти на банківський рахунок, наявність письмового контракту не є обов’язковою.

Таким чином, де факто, для надання послуг іноземному замовнику підприємцю достатньо мати усну угоду, або угоду, укладену за допомогою електронного листування. Треба мати на увазі, що починаючи з 2017 року, українські суди у разі порушення замовником умов угоди, укладеної у формі електронного листування, повинні приймати таку справу до розгляду, але при цьому позивачу треба буде довести підсудність спору конкретному суду, а без письмового контракту довести це буде складно.

Зважуючись на реєстрацію підприємницької діяльності, треба мати на увазі, що, на відміну від юридичної особи, фізична особа – підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном. Отже, будьте пильні як при укладанні угод, так і у питаннях оподаткування, оскільки у разі, якщо «щось піде не так», ви ризикуєте набагато більше, ніж при провадженні підприємницької діяльності через юридичну особу.

Юридична особа

Найбільш поширеною наразі в України організаційною формою юридичної особи є товариство з обмеженою відповідальністю, хоча можлива реєстрація і приватного підприємства. Склад засновників товариства з обмеженою відповідальністю може складатися з однієї або декількох осіб.

Процедура реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю не набагато складніша за реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи. Для цього вам будуть необхідні протокол рішення зборів учасників про заснування товариства, статут товариства (як альтернативу, можна використовувати модельний статут, про що необхідно зазначити у рішенні про заснування товариства), та заповнена реєстраційна картка (форма 1).  В решті аспектів процедури реєстрації фізичної особи – підприємця та юридичної особи співпадають.

Слід зазначити, що, як і у випадку реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи, систему оподаткування компанії доцільніше обрати відразу під час державної реєстрації.

Підтримання юридичної особи вимагає додаткових витрат на ведення бухгалтерського обліку та виконання деяких інших формальностей. В той же час, якихось переваг перед фізичною особою – підприємцем, з точки зору можливості укладання зовнішньоекономічних контрактів або оподаткування, юридична особа не має.

Однак, у товариства з обмеженою відповідальністю є одна дуже суттєва перевага, яка в багатьох випадках виправдовує додаткові витрати: його засновники не несуть особистої відповідальності по зобов’язанням товариства.

Реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю доцільна у таких випадках:

  • Кілька осіб ведуть спільний бізнес та бажають юридично закріпити розподіл своїх часток у цьому бізнесі;

  • Засновник товариства хоче обмежити власну майнову відповідальність лише сумою свого внеску до статутного фонду товариства.

Таким чином, реєстрація юридичної особи є способом зменшення юридичних ризиків для власників бізнесу.

Якщо вам потрібна допомоги у реєстрації юридичної особи, наші фахівці безкоштовно підготують для вас повний пакет документів, допоможуть правильно обрати систему оподаткування та виконати всі інші формальності, а також забезпечать повне бухгалтерське обслуговування.

Як отримувати оплату від роботодавця законним шляхом

До останнього часу найбільшою проблемою для експортерів послуг, що діють на ринку фрілансу, були  неврегульовані та застарілі вимоги до способу отримання оплати від нерезидентів (іноземних компаній та громадян). На щастя, за останній рік спостерігаємо певний прогрес і у цьому питанні.

Чи можна використовувати рахунки у міжнародних платіжних системах

Так, наразі можна!

Існує багато платіжних систем, що обслуговують міжнародні перекази. Найбільш популярними на сьогодні є Pay Pal, Payoneer, Skrill.

Нацбанк дозволяє громадянам України використовувати міжнародні платіжні системи для отримання коштів за умови їх зарахування на рахунки в українських банках. Наразі як Payoneer, так і Skrill дозволяють робити перекази на рахунки в українських банках (наразі Payoneer працює тільки з Приватбанком). Отже, використання цих платіжних систем для отримання коштів відповідає вимогам українського законодавства, чого, нажаль, не можна сказати про популярну у світі платіжну систему Pay Pal.

Необхідно зазначити, що використання громадянам України з цією метою рахунків у іноземних банках (на відміну від електронних платіжних систем), потребує отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку. У червні 2017 року НБУ прийняв постанову, якою ввів спрощену процедуру видачі індивідуальних ліцензій фізичним особам у електронній формі.

Наразі ще незрозуміло, чи полегшить ця новація життя фрілансерам, з огляду на наступне:

  • По-перше, спрощена процедура не поширюється на фізичних осіб – підприємців;

  • По-друге, у ній серед підстав для видачі ліцензії прямо не зазначене отримання доходів від іноземних осіб, отже не виключена можливість отримання відмови;

  • По-третє, документи для отримання ліцензії необхідно подавати через український банк, в якому необхідно відкрити валютний рахунок. Отже, вимоги до пакету документів на практиці визначатиме банк.

Найманий працівник або самозайнята особа

Оплата за контрактом може зараховуватися на поточний рахунок фізичної особи або на картковий рахунок у іноземній валюті, відкритий в українському банку. Кошти, що надійшли на рахунок, можна зняти у іноземній валюті, або конвертувати у гривню за допомогою обслуговуючого банку. У разі необхідності можна також спробувати отримати індивідуальну е-ліцензію НБУ, та відкрити рахунок у іноземному банку. Але все одно, кошти з цього рахунку для їх використання необхідно буде спочатку перераховувати на рахунок в українському банку.

За обслуговування поточних рахунків банки, як правило, стягують невелику фіксовану комісію, розмір якої визначається тарифами банку. Крім того, банки стягують комісію видачу готівкових коштів з рахунку (0,5 – 1% від суми).

Зарахування коштів на рахунок від роботодавця здійснюється за допомогою міжнародного банківського переводу SWIFT. Щоб гроші гарантовано надійшли на рахунок, роботодавцю необхідно надати повні та точні реквізити для міжнародних грошових переказів, отримати які можна у банку. Треба зазначити, що переказ коштів за системою SWIFT коштує щонайменше 20-30 доларів. Отже необхідно заздалегідь визначити, хто нестиме ці витрати – ви чи роботодавець. Вигідніше використовувати для переказу коштів електронні платіжні системи, оскільки розміри комісії за переказ коштів у них суттєво менші.

Кошти в іноземній валюті з карткового рахунку фізичної особи можна використовувати для здійснення платежів за кордон без будь-яких обмежень, а з поточного рахунку – за умови подання банку копій підтверджуючих документів (контракту або інвойсу).

Фізична особа – підприємець

Якщо ви надаєте послуги як фізична особа – підприємець, вам необхідний банківський валютний рахунок. Так само, зарахування коштів на цей рахунок буде здійснюватися за допомогою переказу SWIFT.

Як ми вже зазначали, Парламент та НБУ суттєво спростили вимоги до документального підтвердження джерел надходження валюти від надання послуг, визначивши єдиним підтвердним документом інвойс.

Частина валюти, що надходить на цей рахунок (на сьогодні це 50%), підлягає обов’язковому продажу. Решту можна зберігати та використовувати у іноземній валюті або за бажанням конвертувати у гривню. Обов’язковий продаж здійснює банк за курсом міжбанківського валютного ринку.

Тариф на зняття готівки з рахунку складає від 0,5 до 1%. Щомісячна плата за обслуговування рахунку дещо вища – в середньому 100 грн. За обов’язковий продаж валюти комісія не стягується.

Існують деякі обмеження на використання коштів в іноземній валюті з поточного рахунку підприємця. В разі здійснення платежів за кордон банк вимагатиме документи, що підтверджують наявність угоди – контракт, інвойс, а в разі оплати за товари – вантажну митну декларацію. Але на зняття коштів готівкою обмежень не існує.

На відміну від доходів найманих працівників та самозайнятих осіб, фізичні особи – підприємці не мають права використовувати карткові рахунки для отримання надходжень від підприємницької діяльності.

Юридична особа

Режим валютних рахунків, що використовуються юридичними особами, практично не відрізняється від режиму поточного рахунку фізичної особи – підприємця. Додаткові обмеження існують щодо використання готівки в іноземній валюті, яку юридична особа може використовувати лише для оплати закордонних відряджень. Готівка з рахунку не може бути використана для оплати праці чи виплати дивідендів засновникам – резидентам. Для цього кошти у валюті спочатку потрібно конвертувати у гривню.

Як сплачувати податки

Види та ставки податків залежать насамперед від того, у якій якості виступає виконавець контракту.

Найманий працівник

Наймані працівники сплачують один вид податку – податок на доходи фізичних осіб. Причому сплачують його двічі – у країні, де вони отримують доходи, тобто де зареєстрований роботодавець, та в Україні.

Роботодавець утримує іноземний податок з доходу працівника та перераховує йому вже суму за вирахуванням податку. При цьому працівник, як правило, звільняється від обов’язку подавати декларацію у податковий орган країни, де отримані доходи.

Ставка податку в Україні складає 18% з усієї суми отриманого доходу (тобто без вирахування іноземного податку). Додатково тимчасово сплачується 1,5% військового збору. Особа, яка протягом року отримувала іноземні доходи, повинна до 1 травня наступного року подати податкову декларацію за місцем свого проживання. На підставі декларації податковий орган розраховує суму податку до сплати та повідомляє її платнику, який повинен сплатити її до 1 серпня. При цьому податок, сплачений за кордоном, може бути врахований у зменшення суми податку, яка підлягає сплаті в Україні. Можливість та механізм такого зменшення залежить від наявності Угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеною Україною з відповідно державою. Податкові органи мають надавати платникам податку безкоштовні консультації щодо заповнення декларації та застосування положень міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Для отримання права на зарахування податку, сплаченого за межами України, платник податку зобов'язаний отримати від податкового органу іноземної країни довідку про суму отриманого доходу та сплаченого податку. Ця довідка підлягає легалізації у консульстві України у відповідній країні. У разі відсутності такої довідки платник податку може звернутися до податкового органу з заявою про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня.

Самозайнята особа

Самозайнята особа, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, сплачує податок на доходи фізичних осіб (а також військовий збір) за такою ж ставкою, та подає податкову декларацію в тому ж порядку, що й найманий працівник, який отримує іноземні доходи.

Але, на відміну від найманих працівників, які отримують оплату за трудовим контрактом, самозайнята особа, яка отримує доходи від незалежної професійної діяльності, має право зменшити суму оподатковуваного доходу на суму документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням цієї діяльності. Це право надається лише тим самозайнятим особам, які стали на облік у податковому органі та отримали довідку про взяття на облік.

Додатково самозайнята особа сплачує Єдиний соціальний внесок за ставкою 22% до бази оподаткування ПДФО (різниці між доходами та документально підтвердженими витратами). Сума ЄСВ за місяць не може бути меншою за 22% мінімальної заробітної плати та більшою за 22% максимальної бази нарахування внеску. Станом на серпень 2017 року мінімальна та максимальна місячні суми ЄСВ складають 704 грн. та 9262 грн. відповідно.

Фізична особа – підприємець

Режим оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності розрізняється, залежно від того, яку систему оподаткування обрав підприємець – загальну чи спрощену.

Загальна система оподаткування

Підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% (тимчасово також військовий збір за ставкою 1,5%), а також Єдиний соціальний внесок за ставкою 22% до об’єкту оподаткування (за тими ж правилами, що й самозайняті особи). Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між сумою виручки та документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю.

Підприємці, які мають найманих працівників, також сплачують ЄСВ за ставкою 22% до суми нарахованої заробітної плати, але не менше 704 грн. на одного працівника на місяць (станом на серпень 2017 року). Ці підприємці також повинні утримувати з заробітної плати найманих працівників та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

До витрат, пов’язаних з господарською діяльністю, при експорті послуг можна включати:

  • Витрати на послуги зв’язку;

  • Витрати на рекламу;

  • Банківські комісії;

  • Витрати на придбання послуг, прямо пов’язаних з підприємницькою діяльністю;

  • Суми Єдиного соціального внеску.

Підприємці, які мають найманих працівників, включають їхню заробітну плату та нараховані на неї суми ЄСВ до витрат пов’язаних з господарською діяльністю.

Підприємці на загальній системі оподаткування подають таку звітність до контролюючих органів:

  • Щорічно декларацію з податку на доходи фізичних осіб – не пізніше 9 лютого;

  • Щорічно звіт з ЄСВ за себе – не пізніше 9 лютого;

Підприємці, що мають найманих працівників, крім того подають:

  • Щомісяця до 20 числа звіт з ЄВС за найманих працівників за попередній місяць;

  • Щоквартально на протязі 40 днів звіт про виплачені доходи фізичним особам та утримані з них суми прибуткового податку.

Податки за себе підприємець на загальній системі сплачує за підсумками року, а за найманих працівників – щомісяця.

Підприємці, що здійснюють експорт послуг, не сплачують податок на додану вартість, та не зобов’язані реєструватися у якості платників ПДВ, оскільки відповідно до Статті 185 Податкового кодексу постачання послуг за межами митної території України не є об’єктом оподаткування.

Спрощена система оподаткування (Єдиний податок)

Підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку 3-ї групи, сплачують податок у розмірі 5% від загальної суми виручки, що надійшла на їх рахунки від тих видів діяльності, які зазначені у свідоцтві платника єдиного податку. Чистий дохід від видів діяльності, не зазначених у свідоцтві, оподатковується на загальних підставах (тобто 18% ПДФО та 22% ЄСВ).

Декларація з єдиного податку подається, і податок сплачується, щокварталу.

Крім єдиного податку, підприємець має сплачувати ЄСВ у сумі не меншій мінімального розміру внеску (704 грн. на місяць). Звіт з ЄСВ подається один раз на рік.

Підприємці – платники єдиного податку, що мають найманих працівників, сплачують ПДФО та ЄСВ з їх заробітної плати, та подають відповідну звітність так само, як і підприємці, що використовують загальну систему оподаткування.

Необхідно враховувати, що якщо платник єдиного податку добровільно реєструється платником ПДВ, то ставка єдиного податку складає 3% від суми виручки. Тому в разі коли всі або переважну частину доходів планується отримувати від надання послуг іноземним замовникам, має сенс розглянути можливість реєстрації платником ПДВ. В такому випадку перед прийняттям рішення краще звернутися до професіоналів та отримати консультацію з детальним прорахунком різних варіантів оподаткування.

Юридична особа

Юридична особа може перебувати на загальній або на спрощеній системі оподаткування.

 Компанія на загальній системі оподаткування є платником податку на прибуток підприємств за ставкою 18% до об’єкта оподаткування, який визначається як прибуток до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку, з урахуванням деяких коригувань, визначених Податковим кодексом. Формат статті не дозволяє детально розповісти про методику розрахунку оподатковуваного прибутку, але в загальних рисах вона подібна до розрахунку чистого доходу підприємця на загальній системі оподаткування.

Підприємство подає декларацію з податку на прибуток та сплачує податок один раз на рік, а якщо доходи за попередній рік перевищують 20 млн. грн. – щокварталу.

Компанія, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку за ставкою 5% (або 3% у разі реєстрації платником ПДВ) до загальної суми надходжень виручки, без урахування виробничих витрат.

Сплата ПДФО та ЄСВ за найманих осіб, та подання відповідної звітності юридичними особами не відрізняється від порядку, встановленого для фізичних осіб – підприємців.

Оскільки облік та звітність юридичної особи набагато складніші за облік та звітність фізичної особи підприємця, рекомендуємо укласти договір на бухгалтерське обслуговування, який убезпечить вас від можливих проблем.

 

Якщо у вас виникли питання, ви можете задати їх нам у безкоштовній онлайн-консультації у нашій групі Фейсбук

Бажаєте задати питання та отримати безкоштовну консультацію від професіоналів?

Ми регулярно відповідаємо на запитання підписувачів у нашій групі Фейсбук. Якщо ви є користувачем Фейсбук, задайте питання, використовуючи посилання нижче. Якщо ви не не є користувачем Фейсбук, ви маєте бути зареєстрованим користувачем нашого сайту, щоб мати змогу задати питання.

Це повністю безкоштовно!

 

Задати питання у Фейсбук:

тисніть на іконку:

ico.facebook

Ми відповідаємо на запитання у Фейсбук протягом кількох годин (у робочі дні).

Увійти або зареєструватися, щоб задати питання

 

Вгору