info@firstconsulting.com.ua

skype12 firstconsulting.com.ua

+38 067 614 05 75

+38 050 450 10 28 

«Податкова реформа» Яценюка – хто у виграші?

on 29 грудня 2015

Ми вже писали про зміни до податкового законодавства, внесені Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р.

Сьогодні пропонуємо вам більш детальний аналіз впливу цих змін на бізнес-середовище.

Оподаткування заробітних плат

Відомо, що в Україні одні з найбільш несприятливих умов оподаткування заробітної плати в світі. Середня ставка єдиного соціального внеску на сьогодні складає близько 38 відсотків. Для порівняння – ставка внесків на соціальне страхування для роботодавців складає у Польщі близько 20%, у Великобританії 14.8%, у Чорногорії 9.3%.

Це стало основною причиною поширення такого явища, як «чорна» зарплата, або ж «зарплата у конвертах». Для того, щоб виплатити працівнику на руки 1000 грн. заробітної плати після оподаткування, роботодавець має додатково сплатити більше 700 грн. у вигляді податків.

Для підприємців – фізичних осіб умови ще більш жорстокі. На кожні 1000 грн. чесно заробленого доходу, який підприємець хоче витратити на особисті потреби, він має віддати державі близько 850 грн.

Не випадково на протязі багатьох років головним запитом суспільства щодо реформи системи оподаткування було зменшення податкового навантаження на заробітну плату та інші персональні доходи.

Законом від 24.12.2015 парламентарі зменшили ставку єдиного соціального внеску до 22 відсотків та скасували утримання ЄСВ з доходів найманих працівників. Але при цьому розширили базу оподаткування з 17 до 25 мінімальних заробітних плат (у 2016 році це складає відповідно 23.4 тис. грн. та 34.5 тис. грн.). Одночасно базова ставка податку на доходи фізичних осіб збільшена з 15 до 18 відсотків.

За кількістю цифр не відразу зрозуміло хто найбільше виграв від цих змін.

Порівняємо двох платників податків – великий завод та приватного підприємця.

Приклад 1. Ефект змін у оподаткуванні для великих роботодавців та найманих працівників

20151225 1

Як бачимо, витрати роботодавця зменшилися на 11.6%, в той час як реальні доходи найманих працівників не змінилися.

Тепер подивимося, яким чином зміни законодавства вплинули на реальні доходи приватного підприємця з середньомісячним доходом 50 тис. грн.

Приклад 2. Ефект змін у оподаткуванні для приватного підприємця

20151225 2

В результаті урядових «змін» реальні доходи підприємця майже не змінилися.

Але можливо компанії малого бізнесу теж виграють від зменшення ставки ЄСВ? Навряд.

За новими ставками, щоб виплатити 1000 грн. співробітнику, фірмі доведеться сплатити у бюджет більше 500 грн. Маючи реальні альтернативи – 4 відсотки єдиного податку, або послуги «обналконтор» під 5-7 відсотків – малий бізнес не стане виводити заробітні плати з «тіні».

Отже, єдиний, хто суттєво виграє від змін у оподаткуванні заробітних плат – великі підприємства, більшість з яких знаходяться у власності олігархів.

Оподаткування сільгоспвиробників

На протязі багатьох років діяв спеціальний режим оподаткування ПДВ сільгоспвиробників, який передбачав, що ПДВ за реалізовану сільгосппродукцію повністю залишається у розпорядженні підприємства і використовується ними для придбання ГСМ, добрив, засобів захисту рослин тощо. Під час прийняття бюджету-2016 Кабмін наполягав на скасуванні спеціального режиму. Здавалося б, це робиться в інтересах наповнення бюджету. Але насправді це не так.

Щоб зрозуміти, в чиїх інтересах змінений режим оподаткування сільгоспвиробників податком на додану вартість, необхідно зіставити дві норми Податкового кодексу:

  • В розпорядженні сільгоспвиробників залишаться 15% ПДВ за реалізовані зернові культури, замість 100%, як у попередні роки;
  • З 1 січня 2016 року експорт зернових оподатковуватиметься за ставкою ПДВ 0%. Нагадаємо, що з 2010 року діяло звільнення від ПДВ експорту зерна.

З 1 січня 2016 року зернотрейдери отримуватимуть відшкодування ПДВ за експортоване зерно, права на яке вони раніше були позбавлені.

Одночасна дія цих двох норм призведе до того, що прибуток виробників зерна перетече до великих зернотрейдерів – експортерів. Знову ж таки, проілюструємо це твердження прикладом, побудованим на реальних даних.

Приклад 3. Розподіл прибутку між сільгоспвиробниками та зернотрейдерами

Припустимо, собівартість тони зерна пшениці 3-го класу складає 2800 грн. Експортна ціна на умовах FOB – порти Чорного моря складає $181. Закупівельна ціна зернотрейдера 3600 грн. з ПДВ. Обмінний курс 23.3 грн./$

20151225 3

Як бачимо, в той час, як прибуток виробника знизився майже втричі, прибуток трейдера вдвічі збільшився. При цьому бюджет не виграє, а втрачає 90 грн. на кожній тоні зерна. В річному підсумку це означатиме близько 2 млрд. грн. втрат бюджету.

Прийняття згаданих норм призведе до того, що сума відшкодувань ПДВ з бюджету експортерам зерна перевищуватиме надходження ПДВ від виробників. Задамо собі риторичне питання – заради чиїх інтересів Кабмін з Парламентом заклали у Податковий кодекс мільярдні втрати бюджету?

Замість резюме

Можна констатувати лише одне – уряд Яценюка продовжує політику попередників на знищення українського середнього класу в інтересах олігархів.

 

Сподобалась стаття? 

Тисніть червону кнопку та отримуйте сповіщення про нові публікації на нашому сайті.

 

 

Вам не все зрозуміло у оподаткуванні?

Ви хочете приймати участь у відкритих безкоштовних онлайн консультаціях?

Дивіться анонс та приєднуйтесь до спілкування!

open consultation s link

 

Вгору